Кам'яний гість (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Опера «Кам'яний гість»
рос. Каменный гость
Композитор Даргомижський Олександр Сергійович
Автор лібрето Пушкін Олександр Сергійович
Мова лібрето російська
Джерело сюжету Кам'яний гість
Жанр публічне мистецтво[1]
Кількість дій 3 Дія (театр)
Рік створення 1995[2]
Перша постановка 16 лютого 1872
Інформація у Вікіданих

CMNS: Кам'яний гість у Вікісховищі

«Кам'яний гість» (рос. Каменнй гость) — опера на 3 дії Олександра Даргомижського на текст однойменної трагедії Олександра Пушкіна. Опера закінчена Ц. Кюї, інструментована Миколою Римським-Корсаковим. У цій редакції вперше виконана в Петербурзі — Маріїнський театр, 16 лютого 1872 р. п/к Е. Направника.

«Кам'яний гість» займає особливе місце в історії російської культури. Композитор поклав на музику текст трагедії Пушкіна без змін, опустивши кілька рядків і додавши дві пісні Лаури (у Пушкіна ремарка: «співає»). В опері панує речитативно-декламаційний початок. Музика відтворює мелодику й інтонаційний лад пушкінського вірша. Попри те, що композитор відмовився від застосування розвинених оперних форм, він зумів різноманітно передати щиросердечний світ героїв драми, обстановку дії, характери дійових осіб.

«Кам'яний гість» створювався в тісному спілкуванні з композиторами Могутньої купки й показувався по мірі створення на зборах кружка. Схвалення колег надихало композитора, попри тяжку хворобу, що привела до смерті композитора, ці роки найпліднішими в його житті.

Прем'єра опери у 1872 році викликала суперечилві оцінки критики. Якщо композитори Могутньої купки гаряче підтримали оперу, то Г.Ларош, а також І.Тургенєв не прийняв новаторського задуму Даргомижського. З цього приводу Ц. Кюї писав: «Мова йшла не про оперу у звичайних оперних формах, а про оперу-драму, в якій текст і музика злилися б в одне ціле…». В російській музиці тип речитативно-декламаційної опери, що опирається на принципи «Кам'яного гостя», одержав продовження в циклі опер на пушкінські тексти: «Моцарт і Сальєрі» Римського-Корсакова, «Бенкет під час чуми» Кюї і «Скупий лицар» Сергія Рахманінова.

Слідом за Петербургом, в 1887 р. «Кам'яний гість» був поставлений на сцені Приватного оперного у Москві. Римський-Корсаков на рубежі XIX—XX вв. здійснив нову оркестровку опери, дописав невеликий вступ. У новій редакції опера була поставлена в Москві, на сцені Большого театру 19 грудня 1906 р. п/к В. Сука. В 1915 р. опера була поставлена в Петрограді, у театрі Музичної драми п/к М. Бихтера. Найзначніша постановка «Кам'яного гостя» здійснена В. Мейерхольдом й А. Головіним п/у Н. Малько в Маріїнському театрі 27 січня 1917 р. (І. Алчевський — Дон-Жуан).

Джерело

  • А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965 (рос.)
  1. Sculptures and public art // The Cities of Helsinki, Espoo, Vantaa and Kauniainen Service Register
  2. https://www.hamhelsinki.fi/julkinen-taide/