Каоколенд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:23, 23 травня 2019, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розташування Каоколенду
Каоколенд

Каоколéнд (англ. Kaokolánd, також Kaokoveld) — посушлива область, бантустан на північному заході Намібії площею близько 50 000 км² (екорегіон Каоковельд). Каоколенд межує з західною стороною Берега Скелетів. На півночі він зустрічається з річкою Кунене (яка на своєму шляху перетинає провінцію в Анголі, іменовану за назвою річки — Кунене)[1]. На шляху річки зустрічається водоспад Епупа.[2] Також Кунене проходить через місто Руакана, яке розташоване в Овамболенді (зараз регіон Омусаті) на півдні Дамараленду. В Каоколенді неможливо займатися землеробством, так як щорічно там випадає менш 350 мм опадів. Тут живуть племена хімба і гереро, які займаються полюванням, збиранням і тваринництвом[3].

Тваринний світ Каоколенду

Каоколенд відомий своєю популяцією диких тварин, яким в 1970-і роки завдало істотної шкоди браконьєрство. У Каоколенді є й рідкісні тварини, такі як чорний носоріг[4], антилопа-орікс, гірська зебра, саванний слон.[5] Вчені все ще сперечаються: чи є Саванний слон з Каоколенду самостійним підвидом або це звичайний Саванний слон, пристосувався до умов Каоколенду. У будь-якому випадку поведінка саванних слонів в Каоколенді відрізняється від поведінки їхніх родичів в інших місцях Африки. Недоступність області і, з іншого боку, боротьба з браконьєрством привели до суттєвого зростання популяції саванних слонів в Каоколенді.

Подекуди викликані слонами збитки становлять велику шкоду для життя інших мешканців Каоколенду. Наприклад, надмірне об'їдання слонами листя, призводить до зменшення їстівних ресурсів для носорогів або інших тварин, які мешкають там.

Транспортна інфраструктура

Транспортно-технічна інфраструктура регіону слаборазвинена, тому подорожувати там можна або пішим ходом або на повноприводному автомобілі (тобто на повнопривідній техніці) з GPS-навігатором (не виключається вид пересування літаком). Наприклад, водіння мікроавтобуса Zyls-Pass, вважається там «вищою школою автоводіння» — навіть для знавців їздити на ньому по території Каоколенду дуже важко.[6]

Галерея

Примітки