Кастор (зоря)
Ка́стор[1] (α Gem / α Близнят) — друга за яскравістю зоря сузір'я Близнят, одна з найяскравіших зір неба. Хоча Байєр позначив її як «α», найяскравішою зорею сузір'я є Поллукс: він має меншу екліптичну широту, і тому Байєр позначив його як β Близнят.
Характеристики
Оптичну подвійність Кастора помітили ще в 1678 році. Кутова відстань між компонентами із блиском 1,96m (Кастор А) і 2,91m (Кастор B) становить 4″ (станом на 2004 р.), період обертання — приблизно 467 років (сукупна видима зоряна величина — 1,58m). Кожний із компонентів є спектрально-подвійною зорею.
Було з'ясовано, що тьмяна змінна зоря 9-ї зоряної величини YY Близнят фізично пов'язана з Кастором. Вона розташована на кутовій відстані 73″ (1010 а. о.) від чотирьох компонентів, їй присвоєна умовна позначка Кастор C. Кастор C обертається навколо загального центра мас системи за час щонайменше кілька десятків тисяч років і теж є спектрально-подвійною зорею. Крім того Кастор C є змінною типу BY Дракона.
Отже, Кастор — багатократна зоря, що складається із шести компонентів:
| Параметр | Компонент | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Aa | Ab | Ba | Bb | Ca | Cb | |
| Спектральний клас | A1 V | Невідомий (найвірогідніше M5 V) | A2 Vm | M2 V | M0.5 Ve | M0.5 Ve |
| Маса (M☉) | 2,15 | 0,4—0,6 | 1,7 | 0,4—0,6 | 0,62 | 0,57 |
| Радіус (R☉) | 2,3 | ? | 1,6 | ? | 0,76 | 0,68 |
Кастор — перша подвійна зірка, у якої ще Вільям Гершель в 1804 році виявив явний орбітальний рух.
Кастор названо на честь одного з міфічних близнюків Діоскурів, матір'ю яких була красуня Леда; батьком Кастора був Тіндарей.
Рух у просторі
Досліджуючи інші зірки, які схожі за віком і властивостями на Кастор і рухаються подібним із ним чином, астрономи виокремили рухому групу зір Кастора. Ця невелика група містить близько 16 зірок.
Найближче оточення зорі
Перелічені нижче зоряні системи розташовані на відстані в межах 20 світлових років від системи Кастора:
| Зоря | Спектральний клас | Відстань (св. років) |
| GJ 1096 | M V | 5,2 |
| V376 Близнят | K2-8 V | 5,8 |
| HD 65583 | G8 V | 6,5 |
| GJ 3491 | K V | 8,3 |
| Росс 987 | M0,5 V | 8,3 |
| ρ Близнят | F0 V / ? / ? | 8,9 |
| GJ 3478 | M0 V | 9,0 |
| 37 Близнят | G0 V | 11 |
| δ Близнят | F0-2 V-IV / K3-6 V / ? | 12 |
| HD 52711 | G4 V | 13 |
| χ Рака | F6 V | 13 |
| DX Рисі | G5 V | 14 |
| ψ5 Візничого | G0 V | 14 |
| HD 55575 | G0 V | 15 |
| 55 Рака | G8 V / M3,5-4 V | 17 |
| HIP 35389 | A0 V | 18 |
| 10 Великої Ведмедиці | F5 V / G5 V / ? | 18 |
| β Близнят | K0 IIIb | 18 |
| HD 257498 | G0 V | 19 |
Див. також
Примітки
- ↑ Астрономический календарь. Постоянная часть. 7-е изд., переработанное. Под ред. В. К. Абалакина. - М.: Наука, 1981
Література
Зигель Ф. Ю. Сокровища звёздного неба: Путеводитель по созвездиям и Луне. — М: Наука, 1986. — 296 с.
Посилання
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||