Кастор (зоря)
| Кастор | |
 | |
| Маса | 4,2770484E+30 кг |
|---|---|
| Названо на честь | Кастор |
| Каталожний код | 2MASS J07343598+3153184[1], HIP 36850[1], IRAS 07314+3159[1], SAO 60198[1], GJ 278.0[1], α Gem, PLX 1785[1], CCDM J07346+3153AB[1], ADS 6175 AB[1], FK5 287[1], HIC 36850[1], IRC +30188[1], LTT 12038[1], NLTT 18087[1], PLX 1785.00[1], PMC 90-93 208[1], PPM 72938[1], RAFGL 1144[1], SRS 30287[1], TD1 10405[1], UBV 7277[1], WDS J07346+3153AB[1], AG+31 789[1], BD+32 1581[1], 66 Gem, TIC 239187687[1] і GC 10120[1] |
| Персонаж твору | Birth of the Federationd |
| Сузір'я | Близнята |
| Відстань від Землі | 49,8 світловий рік |
| Швидкість обертання зорі | 20 км/с[2] |
| Паралакс | 64,12 ± 3,75 кутова мілісекунда[3] |
| Власний рух за схиленням | −145,19 ± 2,95 кутова мілісекунда на рік[3] |
| Власний рух за прямим піднесенням | −191,45 ± 3,95 кутова мілісекунда на рік[3] |
| Радіальна швидкість | 5,4 ± 0,5 км/с[4] |
| Спектральний клас | A1.5 IV+[5] |
| Видима зоряна величина | 1,58[6][7] |
| Світність | 1,1537592E+30 ват |
| Абсолютна зоряна величина | 1,332 |
| Металічність | 0,1[2] |
| Радіус | 2,31 сонячний радіус |
| Епоха | J2000.0[3][1] |
| Пряме піднесення | 1,9835575 радіан[3] |
| Схилення | 0,5565555 радіан[3] |
| Ефективна температура | 9900 K[2] |
| Поверхнева гравітація | 10 000 сантиметр на секунду в квадраті[2] |
 Кастор у Вікісховищі | |
Ка́стор[8] (α Gem / α Близнят) — друга за яскравістю зоря сузір'я Близнят, одна з найяскравіших зір неба. Хоча Баєр позначив її як «α», найяскравішою зорею сузір'я є Поллукс: він має меншу екліптичну широту, і тому Баєр позначив його як β Близнят. Неозброєному оку Кастор здається одиночною зорею, але насправді це шестикратна зоряна система, яка складається з трьох пар подвійних зір.
Характеристики[ред. | ред. код]
Оптичну подвійність Кастора помітив Джованні Кассіні ще в 1678 році. Кутова відстань між компонентами із блиском 1,96m (Кастор А) і 2,91m (Кастор B) становить 4″ (станом на 2004 р.), період обертання — приблизно 467 років (сукупна видима зоряна величина — 1,58m). Кожний із компонентів є спектрально-подвійною зорею.
Кастор уперше зареєстрував як подвійну зорю Джеймс Паунд[en] у 1718 році. Відстань між бінарними системами Кастор A і Кастор B збільшилася з приблизно 2″ (кутових секунди) у 1970 році до приблизно 6″ у 2017 році[9][10] Ці пари мають зоряні величини 1,9 і 3,0, відповідно.
Було з'ясовано, що тьмяна змінна зоря 9-ї зоряної величини YY Близнят фізично пов'язана з Кастором. Вона розташована на кутовій відстані 73″ (1010 а. о.) від чотирьох компонентів, їй присвоєна умовна позначка Кастор C. Кастор C обертається навколо загального центра мас системи за час щонайменше кілька десятків тисяч років і теж є спектрально-подвійною зорею. Крім того, Кастор C є змінною типу BY Дракона.
Отже, Кастор — багатократна зоря, що складається із шести компонентів:
| Параметр | Компонент | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Aa | Ab | Ba | Bb | Ca | Cb | |
| Спектральний клас | A1 V | Невідомий (найвірогідніше M5 V) | A2 Vm | M2 V | M0.5 Ve | M0.5 Ve |
| Маса (M☉) | 2,15 | 0,4—0,6 | 1,7 | 0,4—0,6 | 0,62 | 0,57 |
| Радіус (R☉) | 2,3 | ? | 1,6 | ? | 0,76 | 0,68 |
Кастор — перша подвійна зоря, у якої ще Вільям Гершель в 1804 році виявив явний орбітальний рух.
Кастор названо на честь одного з міфічних близнюків Діоскурів, матір'ю яких була красуня Леда; батьком Кастора був Тіндарей.
Рух у просторі[ред. | ред. код]
Досліджуючи інші зірки, які схожі за віком і властивостями на Кастор і рухаються подібним із ним чином, астрономи виокремили рухому групу зір Кастора. Ця невелика група містить близько 16 зір.
Найближче оточення зорі[ред. | ред. код]
Перелічені нижче зоряні системи розташовані на відстані в межах 20 світлових років від системи Кастора:
| Зоря | Спектральний клас | Відстань (св. років) |
| GJ 1096 | M V | 5,2 |
| V376 Близнят | K2-8 V | 5,8 |
| HD 65583 | G8 V | 6,5 |
| GJ 3491 | K V | 8,3 |
| Росс 987 | M0,5 V | 8,3 |
| ρ Близнят | F0 V / ? / ? | 8,9 |
| GJ 3478 | M0 V | 9,0 |
| 37 Близнят | G0 V | 11 |
| δ Близнят | F0-2 V-IV / K3-6 V / ? | 12 |
| HD 52711 | G4 V | 13 |
| χ Рака | F6 V | 13 |
| DX Рисі | G5 V | 14 |
| ψ5 Візничого | G0 V | 14 |
| HD 55575 | G0 V | 15 |
| 55 Рака | G8 V / M3,5-4 V | 17 |
| HIP 35389 | A0 V | 18 |
| 10 Великої Ведмедиці | F5 V / G5 V / ? | 18 |
| β Близнят | K0 IIIb | 18 |
| HD 257498 | G0 V | 19 |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб SIMBAD Astronomical Database
- ↑ а б в г Gebran, M., Paletou, F. A new method for the inversion of atmospheric parameters of A/Am stars // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2016. — Vol. 589. — 10 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201528052 — arXiv:1603.01146
- ↑ а б в г д е Leeuwen F. v. Validation of the new Hipparcos reduction // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2007. — Vol. 474, Iss. 2. — P. 653–664. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20078357 — arXiv:0708.1752
- ↑ Gontcharov G. A. Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35 495 Hipparcos stars in a common system // Ast. Lett. / R. Sunyaev — Nauka, Springer Science+Business Media, 2006. — Vol. 32, Iss. 11. — P. 759–771. — ISSN 1063-7737; 1562-6873; 0320-0108; 0360-0327 — doi:10.1134/S1063773706110065 — arXiv:1606.08053
- ↑ Corbally C. J. Contributions to the Nearby Stars (NStars) Project: Spectroscopy of Stars Earlier than M0 within 40 Parsecs: The Northern Sample. I // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2003. — Vol. 126, Iss. 4. — P. 2048–2059. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1086/378365 — arXiv:astro-ph/0308182
- ↑ Ducati, J. R. Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system — 2002. — Vol. 2237.
- ↑ Mallama A. Sloan magnitudes for the brightest stars — 2014. — Т. 42. — С. 443.
- ↑ Астрономический календарь. Постоянная часть. 7-е изд., переработанное. Под ред. В. К. Абалакина. — М.: Наука, 1981
- ↑ Heintz, W. D. (1 жовтня 1980). Micrometer observations of double stars and new pairs. X. The Astrophysical Journal Supplement Series. Т. 44. с. 111—136. doi:10.1086/190686. ISSN 0067-0049. Процитовано 15 травня 2023.
- ↑ Tokovinin, A. A. (1 липня 1997). MSC - a catalogue of physical multiple stars. Astronomy and Astrophysics Supplement Series (англ.). Т. 124, № 1. с. 75—84. doi:10.1051/aas:1997181. ISSN 0365-0138. Процитовано 15 травня 2023.
Література[ред. | ред. код]
- Зигель Ф. Ю. Сокровища звёздного неба: Путеводитель по созвездиям и Луне. — М: Наука, 1986. — 296 с.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||