Мільман Віталій Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:35, 14 травня 2021, створена Mr.Rosewater (обговорення | внесок) (− 4 категорій за допомогою HotCat)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мільман Віталій Давидович
рос. Виталий Давидович Мильман
Народився 23 серпня 1939(1939-08-23) (84 роки)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Израильd
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Галузь функціональний аналіз і математика[1]
Заклад Тель-Авівський університет
Науковий керівник Левін Борис Якович[2]
Аспіранти, докторанти Bo'az Klartagd
Leonid Polterovichd
Semyon Aleskerd
Shiri Artsteind
Antonis P. Tsolomitisd[3]
Haim Wolfsond[3]
Alexander Litvakd[3]
Bella Tsirulnikovd[3]
Roy Wagnerd[3]
Alexander Reznikovd[3]
Seannie Dard[3]
A. I. Kononenkod[3]
Yu. B. Tumarkind[3]
Omer Friedlandd[3]
Sasha Sodind[3]
Alex Segald[3]
Dmitry Faifmand[3]
Dan Itzhak Florentind[3]
Liran Rotemd[3]
Ronen Eldand[3]
Членство Американське математичне товариство[4][5]
Батько Мільман Давид Пінхусович
Брати, сестри П'єр Мільманd
Нагороди

Віталій Давидович Мільман (нар. 23 серпня 1939, Одеса, Українська РСР) — український радянський і ізраїльський математик, відомий своїми роботами в області функціонального аналізу. Доктор фізико-математичних наук. Професор Тель-Авіського університету. Син математика Давида Мільмана.

Біографія

Закінчив механіко-математичний факультет Харківського державного університету в 1961 році. Кандидатську дисертацію захистив у 1965 році в Харківському університеті під керівництвом Бориса Левіна, потім працював в філії Інституту хімічної фізики. Захистив докторську дисертацію, яка, проте не була затверджена[6]. З 1973 року мешкає в Ізраїлі.

Розробив асимптотичну теорію нормованих просторів. У 1971 році В. Д. Мільманом в 1971 році новий доказ теореми Дворецького поклало початок розвитку асимптотичного геометричного аналізу (локальної теорії банахових просторів). У цій же роботі запропонував концепцію концентрації заходів (концентрація Леві-Мільмана). У 1986 році описав її. Серед інших робіт — спектр-дисторцією (ефект Рамсея — Дворецького — Мільмана).

Спільно з Михайлом Леонідовичем Громовим заснував журнал «Geometric and Functional Analysis», обіймає посаду головного редактора.

Визнання

Лауреат Премії ЕМЕТ у сфері мистецтва, науки і культури[en].

У 1996 році зробив пленарна доповідь на Європейському математичному конгресі, в 1986 і 1998 роках робив секційні доповіді на Міжнародному конгресі математиків.

Був президентом Ізраїльського математичного товариства (2001—2002, 2015—2016)[7].

Сім'я

Батьки — Давід Пінхусович Мільман і Нема Еммануїлівна Мільман (уроджена Цудікова, 1919—2010). Брати — математики П'єр Мільман (1945 р.н.) і Володимир Мільман (1948 р.н.). Його син від другого шлюбу Еммануель Мільман також став математиком.

Учні

  • Лауреат Премії Європейського математичного товариства Леонід Полтерович.
  • Лауреати премії ЕМО і премії Ердеша Семен Алескер.
  • Лауреати премії ЕМО, премії Салема і премії Ердеша Боаз Клартаг[en].
  • Лауреат премії Ердеша Shiri Artstein-Avidan.

Монографії

  • Vitali D. Milman, Gideon Schechtman. Asymptotic Theory of Finite Dimensional Normed Spaces: Isoperimetric Inequalities in Riemannian Manifolds. Springer, 2002.
  • Yuli Eidelman, Vitali Milman, Antonis Tsolomitis. Functional Analysis: An Introduction. American Mathematical Society, 2004.

Примітки

Джерела