Облога Белграда (1688)
| Облога Белграда (1688) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Велика Турецька війна | |||||||
 Облога Белграда 1688 року. | |||||||
| Координати: 44°49′00″ пн. ш. 20°28′00″ сх. д. / 44.8166666666947719477320788° пн. ш. 20.4666666666947776320739649° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
.svg){kind=small} Священна Римська імперія
|
.svg){kind=small} Османська імперія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Максиміліан II | |||||||
| Військові формування | |||||||
| 34 000 | 13 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 4 000 | 5 000 | ||||||
Облога Белграда (1688) — четверта облога Белграда під час Великої Турецької війни.
Белград протягом 167 років перебував у складі Османської імперії. Османська імперія перебувала у стані війни зі Священною Лігою, військами якої командував Максиміліан II. Разом з австрійцями воювали також сербські добровольці Йована Монастерлія (серб. Јован Монастерлија).
Максиміліан обложив місто 30 липня 1688 року і піддавав його гарматному обстрілу протягом майже місяця. 4 вересня були пробиті два проломи в мурах. Турецькому гарнізону було запропоновано здатись. Після відмови 6 вересня Максиміліан наказав штурмувати місто. Перша атака була відбита, але Максиміліан разом з принцом Євгенієм Савойськогим перегрупували сили і після нової атаки белградський гарнізон капітулював.
Війська Максиміліана втратили 4000 чоловік, турки втратили 5000.
Місто перебувало в руках австрійців 2 роки, поки не було повернуте турками під час облоги 1690 року.