Пластир (нафтовидобуток)

Пластир (рос. пластырь; англ. patch; нім. Lecksegel n) — у нафтовидобутку — тонкостінна оболонка у вигляді гільзи (труби) з поздовжніми гофрами (зім'яттями), яку після опускання у свердловину в інтервал пошкодження (дефекту) обсадної колони труб за допомогою пристрою дорн розправляють до щільного контактування з обсадною колоною і приклеюють (чи цементують). Робота пристрою ґрунтується на розширенні поздовжньо гофрованої труби. Цим усувається приплив рідини у свердловину через дефект у колоні.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.