Спокусниця (фільм)
Спокусниця | |
|---|---|
| The Temptress | |
 | |
| Жанр | романтична драма |
| Режисер | Фред Нібло |
| Продюсер | Ірвінґ Тальберґ |
| Сценарист |
Вісенте Бласко Ібаньєс Дороті Фарнум |
| У головних ролях |
Ґрета Ґарбо Антоніо Морено Лайонел Беррімор |
| Оператор | Вільям Г. Деніелс, Тоні Ґаудіо і William Danielsd |
| Композитор | Майкл Піктон |
| Кінокомпанія | Metro-Goldwyn-Mayer |
| Дистриб'ютор | Metro-Goldwyn-Mayer |
| Тривалість | 117 хв. |
| Мова | німе кіно |
| Країна |
 США |
| Дата виходу | 10 жовтня 1926 |
| IMDb | ID 0017449 |
 Спокусниця у Вікісховищі | |
«Спокусниця» (1926) — німа романтична драма режисера Фреда Нібло. У головних ролях Ґрета Ґарбо, Антоніо Морено, Лайонел Беррімор та Рой Д'Арсі, прем'єра фільму відбулась 10 жовтня 1926 року. Мелодрама основана на романі Вісенте Бласко Ібаньєс і адаптована для кіносценарію Дороті Фарнум.
У своєму четвертому фільмі Ґарбо грає головну роль, жінки-вамп, яка поза своєю волею руйнує життя багатьом чоловікам, які вступають в контакт з нею.
Сюжет
Єлена (Ґарбо) — дружина маркіза де Торре Б'янка (Каліз) і коханка багатого паризького банкіра Фонтеноя (МакДермотт). До маркіза приїжджає його аргентинський друг Робледо (Морено), молодий інженер, і непостійна Єлена швидко закохується в нього. Невдовзі Фонтеной втрачає всі своїстатки, Єлена кидає його і повертається до чоловіка, після чого банкір вбиває себе. Єлена з чоловіком вирушає до Аргентини, де будує греблю Робледо, поява вродливої жінки призводить до кривавої дуелі між Робледо і його заклятим ворогом Манос Дурасом (Рой Д'Арсі). Ненавмисне, Єлена спричинює руйнування греблі, на якій Робледо працював усе своє життя. Єлена повертається до Парижа, де проводить залишок своїх днів, як зубожіла повія. Таке, закінчення мала європейська версія «Спокусниці». Американська версія закінчується щасливо, через п'ять років після вищеописаних подій, Робледо і Єлена, яка змінюється, урочисто відкривають уже відремонтувану греблю.[1]
Ролі виконують
- Ґрета Ґарбо — Єлена
- Антоніо Морено — Мануель Робледо
- Марк МакДермотт — Фонтеной
- Арманд Каліз — маркіз де Торре Б'янка
- Рой Д'Арсі — Манос Дурас
Примітки
Посилання
|
