Сідлуватість
Сідлуватість палуби — термін корабельної архітектури, наявність по довжині судна певної кривизни, при якій палуба має підйом від середини корпусу (міделя) до носа і корми. Сідлуватість покращує морехідні якості корабля, оскільки забезпечує швидший стік води при її потраплянні на палубу.
Практика будування суден із сідлуватістю йде з доби малих вітрильних кораблів. Судна з високо піднятими носовими і кормовими краями палуби були стійкіші, оскільки менше задирали і опускали на хвилях ніс з кормою[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dawson, Philip (2005). The Liner. WW Norton & Company. ISBN 0-393-06166-3.
Джерела[ред. | ред. код]
- Самойлов К. И. Седловатость палубы // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Седловатость палубы // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)