Фонд пам'яті Олекси Тихого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:01, 27 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фонд пам'яті Олекси Тихого
Дата створення / заснування 13 березня 1997
Офіційна назва Благодійна організація «Благодійний фонд пам'яті Олекси Тихого»
Країна  Україна
Адміністративна одиниця Донецька область
Організаційно-правова форма благодійна організація
Розташування штаб-квартири Дружківка[1]
Офіційний сайт

Благодійний фонд пам'яті Олекси Тихого — громадська організація на Донеччині, Україна[2]. Завданнями фонду зазначено національно-патріотичне виховання молоді шляхом вивчення та популяризації творів Олекси Тихого, його концепції відродження національної культури на Донеччині та його правозахисної діяльності, а також спорудження у Дружківці пам'ятника Олексі Тихому[3].

Заснований в Дружківці, 13 березня 1997 року, спільними зусиллями видавництва «ПримаПрес», страхової компанії «АСКО Донбас-Північний», дружківською «Просвітою» та кількох приватних осіб[4][5]. Фонд очолив Сергій Базанов — директор видавництва «ПримаПрес»[3].

9 червня 1999 року у мережі Інтернет з'явився сайт фонду. Серед інших матеріалів на сайті розміщені повні тексти спогадів Левка Лук'яненка про Олексу Тихого та спогади Володимира Тихого — «Слово про батька»[3].

Фонд оголошує конкурси, зокрема, для журналістів, котрі пишуть на тему правозахисного руху в Україні. Номінантами фонду були Вахтанг Кіпіані, Ярослав Тинченко, Андрій Кудін та ін. У 1999 році премію та диплом Фонду нам'яті Олекси Тихого за найкращу публікацію в періодиці матеріалів про Український правозахисний рух в СРСР (стаття «Донбас — колиска правозахисників і патріотів України») отримав донецький письменник Іван Костиря[6].

Примітки

  1. Благодійна організація «Благодійний фонд пам'яті Олекси Тихого»
  2. Благодійний фонд пам'яті Олекси Тихого
  3. а б в Любовець, Н. (2013). Українські мемуари в сучасному інформаційному просторі. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. № 37. с. 602—615. ISSN 2224-9516. Процитовано 29 грудня 2019.
  4. Олекса Тихий повертається
  5. Хронологія фонду. olexa.org.ua. Процитовано 29 грудня 2019.
  6. Моє Придніпров'я: хроніка пам'ятних дат і подій області (укр.). Dnipropetrovsʹka oblasna naukova biblioteka. 2006.

Посилання