Фібринолізин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фібринолізин (плазмін) — фермент, що є компонентом природної антикоагулянтної системи крові; розщеплює білок крові фібрин.

Добувають із профібролізину плазми людини шляхом його ферментативної активації трипсином.

Фібролізин містять деякі бактерії-паразити, наприклад: Y. pestis[джерело?].

Основні фізико-хімічні властивості: аморфний порошок білого кольору, гігроскопічний.

Форма випуску: порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

B01AD05 - антитромбічні засоби.

Показання

Тромбоемболії легеневих і периферичних артерій, тромбоемболії мозкових судин, інфаркт міокарда, гострий тромбофлебіт та загострений хронічний тромбофлебіт.

Протипоказання

Геморагічні діатези, кровотечі, відкриті рани, гострі гепатити, цирози печінки, виразкова хвороба шлунку та 12- палої кишки, нефрити, фібриногенопенії, туберкульоз легенів у гострій формі, променева хвороба. Перенесена в попередні 10 днів операція, травма, біопсія, пункція великих судин. Анафілактична реакція в анамнезі, періоди вагітності та годування груддю, дитячий вік.

Відносним протипоказанням є високий артеріальний тиск при мозкових ураженнях (систолічний - 220 мм рт. ст., діастолічний - 120 мм рт. ст.). Якщо тиск вищий, призначення можливе лише за життєвими показаннями.

Посилання