Центральний район (Дніпро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральний район
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Дніпро
Утворений: 1932 рік
Населення: 67 200 осіб
Площа: 10,403 км²
Густота населення: 6460 осіб/км²
Поштові індекси: 49000
Географічні координати: 48°28′ пн. ш. 35°01′ сх. д. / 48.467° пн. ш. 35.017° сх. д. / 48.467; 35.017Координати: 48°28′ пн. ш. 35°01′ сх. д. / 48.467° пн. ш. 35.017° сх. д. / 48.467; 35.017
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації: 49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 42
Мапа
Мапа

CMNS: Центральний район у Вікісховищі

Центральний район — найменший з восьми районів міста Дніпра. Розташований на правому березі річки Дніпра. Площа Центрального району становить 10,403 км². Заснований у 1932 році.

Займає західну частину центра Дніпра, зокрема місцевості колишньої катеринославської Фабрики, та прилеглі до проспектів Пушкіна й Олександра Поля.

У районі розташовані: Дніпропетровська обласна рада, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпровська міська рада, Дніпровський річковий порт, Дніпровський річковий вокзал, залізничний вокзал Дніпро-Головний, станція метро «Вокзальна», Дніпровський автовокзал, Дніпровський академічний театр драми і комедії, Дніпровський театр опери та балету, головний базар — Озерка, центральний парк Лазаря Глоби, стадіон Дніпро-Арена.

Історія

У травні 1932 року був створений Центральний Нагірний район. 1934 року, після загибелі С. М. Кірова, його перейменовано в Кіровський. У 1936 році з району виділено Жовтневий район, що займав території східного пагорбу міста. Згодом від Кіровського району виділили ще Бабушкінський район, на честь революціонера Бабушкіна, що кілька років працював у Катеринославі

26 листопада 2015 року розпорядженням в.о. міського голови у рамках декомунізації перейменований на Центральний[1].

Вулиці

Проспекти: Пилипа Орлика, Олександра Поля, Пушкіна, Дмитра Яворницького.

Площі: Старомостова площа, Вокзальна площа.

Вулиці: Володимира Антоновича, Курчатова, Князя Ярослава Мудрого, Княгині Ольги, Пастера, Сергія Подолинського, Миколи Руденка, Юрія Савченка, Січеславська набережна, Леоніда Стромцова, Андрія Фабра, Шмідта.

Див. також

Примітки

Посилання