Проспект Лесі Українки (Дніпро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проспект Лесі Українки
Дніпро
Назва на честь Леся Українка
Колишні назви
Воєнна вулиця, проспект Пушкіна
радянського періоду (українською) проспект Пушкіна
Загальні відомості
Протяжність 1,9 км
Транспорт
Трамваї , ,
Тролейбуси , , А
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники пам'ятник ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, меморіальний знак загиблим десантникам, стела «Героям України — гордість регіона!
Державні установи Чечелівська районна рада, Чечелівський районий відділ РАЦС, Чечелівський районний суд
Навчальні заклади Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури, Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій, середня загальноосвітня школа № 12
Медичні заклади Дитяча лікарня № 3
Заклади культури Художній центр «Будинок художника»
Парки Сквер Героїв з парком ракет
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap w442021993
Мапа
CMNS: Проспект Лесі Українки у Вікісховищі

Проспект Лесі Українки — проспект у місті Дніпрі, південна, паралельна до головного проспекту Дмитра Яворницького, вулиця в Центральному й Чечелівському районах міста.

Простягається зі сходу на захід, випливаючи з вулиці Святослава Хороброго в історичному районі Млини й закінчується проспектом Сергія Нігояна на Чечелівці. Довжина проспекту Лесі Українки — 1,9 км.

Історія[ред. | ред. код]

Історична назва вулиці — Воєнна. У 1899 року, до 100-річного ювілею російського письменника Олександра Пушкіна, що був на поселенні у Катеринославі, вулицю перейменовано його ім'ям. У листопаді 1901 року на цій же вулиці було встановлено пам'ятник Пушкіну.

16 листопада 2022 року, у зв'язку з деколонізацією, Дніпровська міська рада перейменувала проспект Пушкіна на проспект Лесі Українки — української письменниці, перекладачки та культурної діячки[1].

16 грудня 2022 року демонтовано пам'ятник Пушкіну.[2]

Архітектура[ред. | ред. код]

Забудований катеринославськими й післявоєнними сталінськими будинками.

Будівлі[ред. | ред. код]

  • сквер Героїв з Парком ракет, пам'ятником ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, меморіальним знаком загиблим десантникам, стелою «Героям України — гордість регіона!»;
  • № 26 — Дитяча лікарня № 3;
  • № 29/31 — Центральний районний суд;
  • на розі вулиці Савченко — пам'ятник секретарю підпільного міському комітету комуністичної партії СРСР Юрію (Георгію) Савченко, (1969);
  • № 36 — Міжрегіональне вище професійне училище з поліграфії та інформаційних технологій;
  • № 61 — Художній центр «Будинок художника»,
  • № 61-Б — Благодійний фонд «Карітас»;
  • № 65 — Чечелівська районна рада;
  • № 67 — Чечелівський районий відділ РАЦС;
  • № 75 — середня загальноосвітня школа № 12;
  • № 77-А — Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури;
  • № 77-Б — Чечелівський районний суд.

Перехресні вулиці[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Вулицею курсують трамвайні маршрути № 5 й частково № 12, 17, та тролейбусні — № А, 4 та 5.

Мешканці[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Проспект Лесі Українки, вулиці Незламна та Хутірська — нові перейменування у Дніпрі. dniprorada.gov.ua (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
  2. У Дніпрі демонтували пам’ятники Пушкіну та Дубініну. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 16 грудня 2022.
  3. Довідник членів СХУ, 1998, с. 49.
  4. Довідник членів СХУ, 1998, с. 36.
  5. УРХ, 1972, с. 282.
  6. Довідник членів СХУ, 1998, с. 51.
  7. УРХ, 1972, с. 508.
  8. Довідник членів СХУ, 1998, с. 120.
  9. УРХ, 1972, с. 53.
  10. Довідник членів СХУ, 1998, с. 65.
  11. УРХ, 1972, с. 226.
  12. Довідник членів СХУ, 1998, с. 72.
  13. а б УРХ, 1972, с. 213.
  14. УРХ, 1972, с. 537.
  15. Довідник членів СХУ, 1998, с. 104.
  16. УРХ, 1972, с. 393.
  17. УРХ, 1972, с. 349.
  18. УРХ, 1972, с. 224.
  19. УРХ, 1972, с. 228.

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]