Проспект Дмитра Яворницького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проспект Дмитра Яворницького
Дніпро
проспект від площі Героїв Майдану на південний схід

проспект від площі Героїв Майдану на південний схід
Місцевість Нагірний, Половиця
Район Соборний, Шевченківський та Центральний
Назва на честь Дмитра Яворницького
Історичні відомості: колишні назви
Велика вулиця, Велика бульварна вулиця, Катерининський проспект
радянського періоду (українською) Проспект Карла Маркса
Загальні відомості
Протяжність 5 км
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Будинок Хреннікова (сучасний «Гранд-отель»), Будинок губернатора
Храми Спасо-Преображенський кафедральний собор
Державні установи Обласна прокуратура, Обласне управління Національного банку України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Навчальні заклади Національний гірничий університет, середня школа №23
Медичні заклади Обласна клінична лікарня імені Мечникова
Заклади культури Обласна універсальна наукова бібліотека
Комерція ЦУМ, Торговий центр «Атріум»
Парки Парк Лазаря Глоби
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap r1202208
commons:Проспект Дмитра Яворницького у Вікісховищі

Проспе́кт Дмитра́ Яворни́цького — центральна вулиця міста Дніпра.

Довжина зі сходу на захід — 5000 метрів. Пролягає у Соборному, Шевченківському та Центральному адміністративних районах міста й відповідно у історичних районах — Нагірному, Половиці й Фабриці.

Історичні назви — Велика вулиця, Велика бульварна вулиця, Катерининський проспект (1834—1923), Проспект Карла Маркса (1923—2016).

Походження[ред.ред. код]

Проспект формувався у вуличній мережі козацької слободи Половиця після закладення генерального плану Клодом Геруа міста й слугував основним шляхом з Нового у Старий Кодак, частиною загальноукраїнського шляху з Києва на Кічкас.

Ідея будівництва проспекту належить автору генерального плану Катеринослава (1792 р.) архітектору Івану Єгоровичу Старову.

Проспект був викладений бруківкою, проте її було залишено у радянський час тільки де дорога йде по схилу Нагірного пагорба, для кращого зчеплення з дорогою, особливо у зимовий час. Уздовж самого проспекту — збереглася частина будинків старої забудови: Дніпропетровський історичний музей, будівля корпусу Гірничого університету, будівлі геологічного, економічного факультетів, а також факультету прикладної математики Дніпровського національного університету, Будинок губернатора, міської управи (зараз Державне училище культури), головпоштамп, будинок Хренникова й найстаріший будинок Катеринославської забудови — корпус потьомкинської фабрики.

Нині проспект починається поблизу пам'ятника Слави у Нагірному районі, спускається у пойму Дніпра у давню Половицю — сучасний міський центр й закінчується Вокзальною площею неподалік залізничної станції Дніпро-Головний у катеринославському районі Фабрика. За задумом автора реалізованного генерального плану 18 сторіччя архітектора Івана Старова Великий бульвар з'єднав новозабудовану урядовими будівлями нагірну, частину Катеринослава з козацькою Половицею й нові рівні землі Фабрики, що були розташовані біля Дніпра, на яких почалося промислове будівництво (суконна фабрика за адресою Дмитра Яворницького, 103). Великий бульвар продовжувався шляхом до Нових Кодак. Згодом задум промислової зони Фабрики був продовжений у 19 сторіччі, коли були забудовані заводами усі землі до Нових Кодак.

Головний проспект, що тягнеться прямою лінією, може посперечатися з найкращими вулицями світових столиць. Широкий, перерізаний уздовж двома стрічками бульварів і двома лініями рейок електричного трамвая, що охопила і все місто, і частину околиць, проспект закінчується на горі, величезним Потьомкінським садом, що висить на березі Дніпра.

[1]

Історія[ред.ред. код]

Спогади місцевих жителів дають уявлення про проспекті початку XIX сторіччя. Андрій Фадєєв, який жив у Катеринославі з 1817 з 1834 рік, писав: «Головна вулиця тягнулася на кілька верст, шириною кроків у двісті, так що рясніла простором не тільки для садів і городів, але навіть для пасовища худоби на вулиці, чим мешканці користувалися без найменшого сорому»

Облаштування проспекту пов'язують з ім'ям губернатора Андрія Яковича Фабра.

У 1847 році були проведені роботи з очищення вулиці та її озеленення. В центрі вулиці прокладено шосе, а по боках — бульвари.

Впродовж вулиці від були посаджені в 4 ряди тополі вперемішку з кленами, між кожними двома деревами — великі кущі бузку.

У 1903 році проспект почали освітлювати електричні ліхтарі. Відкрито перший кінотеатри «Люкс», «Модерн», «Палас».

У 1923 році Катерининський проспект перейменований на проспект імені Карла Маркса.

У 2016 році проспект імені Карла Маркса перейменований на проспект Дмитра Яворницького[2].

Національний гірничий університет України. Корпус № 1. Пам'ятник Михайлу Ломоносову на бульварі проспекту Дмитра Яворницького
ЦУМ
Торговельний центр Cascade Plaza на проспекті Дмитра Яворницького
Будівля міськради
Оперний театр
Пам'ятник Дмитру Яворницькому на фоні історичного музею

Події[ред.ред. код]

27 квітня 2012 з 11:50 до 13:00 на проспекті на ділянці у 800 метрів було підірвано чотири вибухових пристроїв, розташованих в урнах для сміття. Внаслідок серії терактів постраждало 27 людей. [3]

Найдавніша будівля Дніпра — будівля суконної фабрики у кінці проспекту у районі Фабрика. 1794 рік. Зараз — Хлібозавод № 1

Головні будівлі[ред.ред. код]

На проспекті та поблизу розташовані:

Перехресні вулиці[ред.ред. код]

До проспекту прилучаються вулиці:

Площі:

а також провулок Скориковський.

Транспорт[ред.ред. код]

Для отримання більш докладної інформації з цієї теми, див. Транспорт Дніпра.

Під проспектом прокладається лінія метро, існує трамвайне, тролейбусне сполучення. Автобусні маршрути заборонені з екологічних міркувань ще з радянських часів.

Пам'ятники[ред.ред. код]

колишні

Примітки[ред.ред. код]

  1. В. О. Гіляровський, нарис «Залізна гарячка» (газета «Росія», 1899 р.)
  2. http://dniprorada.gov.ua/bez-marksa-i-kirova-u-dnipropetrovsku-shist-vulic-prospektiv-i-skveriv-otrimali-novi-nazvi Без Маркса і Кірова: У Дніпропетровську шість вулиць, проспектів і скверів отримали нові назви
  3. Міністр юстиції: підстав для введення надзвичайного стану в Україні немає. BBC-Україна. 2012-04-27. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2012-05-01. 


Дніпро Це незавершена стаття про Дніпро.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.