Побудувати метро в місті планували ще японці під час окупації Маньчжурії в 1940-х роках. Існував проєкт з 4 ліній та 52 км. Другий раз будувати вирішили в 1960-ті роки для військових потреб та громадянської оборони. Метрополітен був запланований на розміщення на випадок війни; 300 000 громадян, та зберігання військового майна. Тунелі хотіли будувати на глибині 150 метрів, але це залишилося лише проєктом, через відсутність досвіду такого будівництва та дуже високу вартість. В 1980-х та 1990-х влада міста хотіла побудувати метро тільки як транспортну мережу, але через кризові явища в економіках азійських країн уряд не погодився фінансувати проєкт. Будівництво розпочалося тільки 18 листопада 2005 року. Тестова експлуатація деяких станцій розпочалася ще в 2009 році на ювілей Революції 1949 року, але це не були регулярні перевезення.
Хронологія розвитку системи
27 вересня 2010 — офіційно відкрилася Лінія 1, 22 станції та 27,8 км.[3]
9 січня 2012 — відкриття початкової дільниці «Santaizi» — «Quanyunlu» Лінії 2, 19 станцій та 21,76 км.
30 грудня 2013 — розширення Лінії 2 на 3 станції та 5,6 км, дільниця «Santaizi» — «Hangkonghangtiandaxue».
8 квітня 2018 — розширення Лінії 2 на 4 станції та 5,1 км, дільниця «Hangkonghangtiandaxue» — «Putianlu».
Станом на літо 2020 року будується розширення Лінії 2, дві нових лінії та ще одна проєктується.
Лінія 4 — будується 23 станції та 34,1 км, відкриття заплановане на 2022 рік.
Лінія 2 — будується розширення на 8 станцій та 14 км, відкриття заплановане на 2024 рік.
Лінія 3 — будується 30 станцій та 41 км, відкриття заплановане на 2025 рік.
Лінія 6 — проєктується 30 станцій та 35 км.
Трамвай
Також у місті працює з 2013 року трамвай[en], який є нетиповим для азійських країн транспортом, станом на літо 2019 року в місті 4 маршрути та 97,45 км колій.
Режим роботи
Метрополітен працює з 5:30 до 23:00. Інтервал руху 4 хвилини в годину пік, міжпіковий 9 хвилин.