Шпилівка
| село Шпилівка | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Сумський район |
| Рада | Шпилівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA59080230320079360 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1697 |
| Населення | 562 |
| Поштовий індекс | 42354 |
| Телефонний код | +380 542 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°47′37″ пн. ш. 34°41′34″ сх. д. / 50.79361° пн. ш. 34.69278° сх. д.Координати: 50°47′37″ пн. ш. 34°41′34″ сх. д. / 50.79361° пн. ш. 34.69278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
139 м |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Суми |
| Відстань до залізничної станції |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Шпилівка, вул. Центральна, 5 |
| Карта | |
  Шпилівка | |
 Шпилівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шпилі́вка — село в Україні, в Сумському районі Сумської області. Населення становить 562 осіб. Орган місцевого самоврядування — Шпилівська сільська рада.
Географія
Село Шпилівка знаходиться за 1,5 км від правого берега річки Псел. Примикає до села Харківщина, за 1 км нижче по течії — зникле в 1980-х роках село Петренкове (Лебединський район). Поруч проходить автомобільна дорога Т 1909.
Історія
Село Шпилівка було засноване в 1697 році.
За даними на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 668 осіб (340 чоловічої статі та 328 — жіночої), налічувалось 119 дворових господарств, існували православна церква та селітряний завод[1].
Станом на 1914 рік село відносилось до Терешківської волості, кількість мешканців зросла до 2035 осіб[2].
Археологія
Шпилівський археологічний комплекс: городище, селище, курганний могильник (VIII — XIV ст.) — пам'ятка національного значення.
Розташований за 17 км від обласного центру на мисах та терасах правого берега р. Псел. До складу комплексу входить городище, 2 селища та курганний могильник, який складається з 5 груп. Неподалік від Шпилівського комплексу у 1889 р. було знайдено скарб срібних прикрас та монет початку ХІ ст.
Туризм
В народі село називають “сумською Швейцарією”, бо воно оточене сімома пагорбами. Основна частина села розташована у яру за 1,5 кілометри від річки Псел.
Тут збереглися унікальні палеонтологічні об’єкти яким вже понад 30 мільйонів років та археологічний комплекс VIII — XIV ст. у складі городища, двох селищ та курганного могильника. А ще тут є Лиса гора на якій, за словами місцевих, ніколи не росли дерева. Це є ласе місце для фотографів та любителів активного відпочинку, які використовують схили для польотів на парапланах та лижних спусків взимку.[3]
Відомі люди
В селі народилися:
- Лисенко Михайло Григорович — український скульптор, академік, Народний художник СРСР.
- Шевченко Олексій Григорович — громадський і політичний діяч у м. Суми. Голова Сумського обласного Товариства Просвіта ім. Т. Г. Шевченка.
Примітки
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3249)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Не сумна Сумщина, або які місця області варто відвідати кожному
