Лебединський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лебединський район
Coat of Arms of Lebedyn Raion.png Flag of Lebedinskij rayon.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Сумська область
Код КОАТУУ: 5922900000
Утворений: 7 березня 1923
Населення: 19 758 (на 1.02.2016)
Площа: 1700 км²
Густота: 11.6 осіб/км²
Тел. код: +380-5445
Поштові індекси: 42200-42253
Населені пункти та ради
Районний центр: Лебедин
Сільські ради: 23
Села: 125
Селища: 4
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 42200, м. Лебедин, вул. Сумська, 12, 2-21-88
Веб-сторінка: Лебединська РДА
Голова РДА: Калита Василь Григорович
Голова ради: Гордіяш Олексій Петрович

Commons-logo.svg Лебединський район у Вікісховищі

Лебеди́нський район — адміністративно-територіальна одиниця Сумської області України.

Географія[ред.ред. код]

Лебединський район розташований у південній частині Сумської області, в лівобережній частині лісостепової зони України.

Лебединський район межує зі сходу із Тростянецьким районом, на півдні із Охтирським районом, із західної сторони з Липово-Долинським районом та на півночі — із Сумським та Недригайлівським районами Сумської області.

Недригайлівський район Білопільський район Сумський район
Липоводолинський район Тростянецький район
Полтавська область
(Гадяцький район)
Охтирський район

Адміністративним центром району є місто Лебедин, яке до складу району не входить.

Територія району становить 1700 км², населення становить 21 тис. чоловік.

Районом протікають річки Псел, Вільшанка, Грунь, Легань, Ревки, Лозова, Будилка.

Природоохоронні території[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Про заселення краю ще слов'янськими племенами свідчать археологічні знахідки при розкопках на місцях городищ поблизу сіл Пристайлово, Кам'яне, Рябушки, Василівка.

У літописних замітках збереглися записи про те, що Лебедин як слобода був заснований разом з іншими містами (Харків, Суми, Білопілля) восени 1651 року.

Але задовго до цієї дати на берегах Псла виникли поселення, козацькі слободи Межиріч, Кам'яне, Пристайлове.

Під час Північної війни зі шведами у Лебедині протягом місяця восени 1708 року знаходилася штаб-квартира царя Петра І. Тут працювала слідча комісія у справі гетьмана Мазепи, якого звинуватили у зраді і жорстоко стратили 900 козацьких старшин. На місці їх поховання відновлена Козацька могила.

У 1899 році за кошти місцевих поміщиків у Лебедині було вперше на території Російської імперії встановлено сільський телефонний зв'язок довжиною понад 100 верст. Про що свідчить меморіальна дошка на приміщенні вузла зв'язку.

Район утворений 7 березня 1923 з центром у Лебедині у складі Сумської округи Харківської губернії з Лебединської, Пристайлівської, Бобрівської, Боровенківської, Рябушинської і Бишкінської волостей з заштатним містом Лебедином.[1]

Як адміністративно-територіальна одиниця Лебединський район входить до складу Сумської області з моменту її утворення в 1939 році. До цього Лебедин був районним центром Харківської області.

У липні 1957 року до складу Лебединського району увійшов Штепівський район.

У результаті адміністративних реформ 1962 року до району були включені окремі села ліквідованих на той момент Недригайлівського та Липоводолинського районів, але з 1964 року Лебединський район знову набув попереднього вигляду, який існує і на сьогоднішній день.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 23 сільські ради, які об'єднують 129 населених пунктів та підпорядковані Лебединській районній раді[2].

1988 року з обліку було знято села Грядки, Іщенки, Косенки, Курди, Лісне, Молочне, Савониха, Скляри, Тимофіївка, Шияни.

2000 року з обліку було зняте село Гатка.

2007 року з обліку було знято села Верхнє, Кринички, Круте.

Населення[ред.ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 26636 95,58 %
росіяни 990 3,55 %
білоруси 91 0,33 %
молдовани 31 0,11 %
вірмени 20 0,07 %
інші 100 0,36 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 26770 96,06 %
російська 974 3,50 %
білоруська 46 0,17 %
молдовська 21 0,08 %
вірменська 17 0,06 %
інші 40 0,14 %

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Лебединського району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,05 % (проголосували 10 778 із 16 658 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 53,21 % (5 735 виборців); Юлія Тимошенко — 15,76 % (1 699 виборців), Олег Ляшко — 14,21 % (1 532 виборців), Анатолій Гриценко — 5,18 % (558 виборців), Сергій Тігіпко — 3,32 % (358 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.[4]

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Лебединському районі Сумської області на обліку перебуває 86 пам'яток історії.

Персоналії[ред.ред. код]

Із Лебединщиною пов'язані імена багатьох видатних людей: композитора Рахманінова С. В., оперних співаків зі світовими іменами Бориса Гмирі та Івана Стешенка, художників братів Федора та Василя Кричевських, один з яких, Василь Кричевський, у 1918 році створив тризуб — нинішній Герб України.

Село Малий Вистороп — батьківщина Двічі Героя Радянського Союзу, маршала бронетанкових військ П. С. Рибалка.

У районі жила і працювала Двічі Герой Соціалістичної Праці, знатна доярка М. Х. Савченко, яка у свій час доклала багато зусиль для збереження виведеної в передвоєнні роки лебединської бурої породи великої рогатої худоби.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]