Низи (селище)
| селище Низи | |
|---|---|
 Церква Іоанна Богослова | |
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Сумський |
| Тер. громада | Садівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59080230020074607  |
| Основні дані | |
| Засновано | 1662 (364 роки) |
| Статус | із 2024 року |
| Населення | ▲ 2933 (01.01.2024)[1] |
| Поштовий індекс | 42355 |
| Телефонний код | +380 542 |
| Географічні координати | 50°46′49″ пн. ш. 34°46′34″ сх. д. / 50.78028° пн. ш. 34.77611° сх. д.G O |
| Водойма | р. Псел
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Низи |
| До райцентру: | |
| - фізична: | 20 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 20 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 42343, Україна, Сумська обл., Сумський р-н, с. Сад, вул. Войти, буд. 5 |
| Карта | |
  Низи | |
 Низи | |
 | |
|
| |
Низи́ (до середини XIX ст. — Низ[2]) — селище (до 1960 року — село) в Україні, у Садівській сільській громаді Сумського району Сумської області.
До 2020 мало статус селища міського типу і було адміністративним центром Низівської селищної ради, куди входило село Лугове.
Селище знаходиться на лівому березі річки Псел в місці впадання в неї річки Сироватка, вище за течією річки Сироватка на відстані 0,5 км розташоване село Нижня Сироватка, на протилежному березі річки Псел — село Лугове. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці та заболочені озера. До селища веде залізнична гілка, станція Низи. Розташовано за 20 км від районного центру — міста Суми.
Біля села знаходиться орнітологічний заказник загальнодержавного значення Журавлиний заказник.
Низи відомі з 1662 року. Засновником поселення є козацький сумський полковник Герасим Кондратьєв[3], який 10 років перед тим заснував місто Суми. Спочатку все населення складалося із козаків, але згодом сюди заселилися і жінки, а Герасим Кондратьєв заклав тут своє помістя.
Упродовж двох століть село належало Кондратьєвим, які майже весь час обіймали посаду полковника Сумського слобідського полку. Після Герасима, селищем почергово керували його сини, але коли до влади прийшов син Андрій, він затвердив владу для нащадків. Після Андрія, правив його син — Іван, потім — його однойменний син, далі — син попереднього володаря, Степан, а після Степана — його син Іван, а вже після нього — його син Дмитро. Останнім був Микола Дмитрович Кондратьєв, який у 1880 році продав маєток та землі[3] підприємцю Дмитру Суханову.
За даними на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 1153 особи (574 чоловічої статі та 579 — жіночої), налічувалося 850 дворових господарств, існували православна церква, цукровий та цегельний заводи[4].
Упродовж 1871–1879 років, щоліта у Низах відпочивав Петро Чайковський. Тут він написав музику до опери «Коваль Вакула[ru]», працював над Другою та Третьою симфоніями, а також іншими музичними творами. У будинку, де мешкав видатний композитор, організовано меморіальний музей[3].
Під час Другої світової війни, у боях брали участь понад 700 жителів селища, з них майже 300 — загинули. На честь воїнів-визволителів зведено меморіальний комплекс.
В 1960 село отримало статус селища міського типу.
12 червня 2020, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Садівської сільської громади[5].
19 липня 2020 , в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сумського району(1923—2020), селище увійшло до складу новоутвореного Сумського району[6].
Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, селище окупували російські війська, згодом Низи було звільнено Збройними силами України.
| 1959[7] | 1970[7] | 1979[7] | 1989[7] | 2001[7] |
|---|---|---|---|---|
| 4 209 | ▼ 3 740 | ▼ 3 480 | ▼ 3 209 | ▼ 2 928 |
| 2003[7] | 2004[7] | 2005[7] | 2006[7] | 2007[7] |
| ▲ 2 951 | ▲ 2 992 | ▼ 2 976 | ▼ 2 962 | ▼ 2 924 |
| 2008[7] | 2009[7] | 2010[7] | 2011[8] | 2012[9] |
| ▬ 2 917 | ▼ 2 894 | ▼ 2 889 | ▼ 2 881 | ▬ 2 881 |
| 2013[10] | 2014[11] | 2015[12] | 2016[13] | 2017[14] |
| ▲ 2 889 | ▼ 2 874 | ▬ 2 877 | ▼ 2 849 | ▬ 2 858 |
| 2018[15] | 2019[16] | 2020[17] | 2021[18] | 2022[19] |
| ▬ 2 857 | ▼ 2 805 | ▼ 2 782 | ▼ 2 745 | ▼ 2 699 |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[20]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2823 | 94.54 % |
| російська | 153 | 5.12 % |
| білоруська | 8 | 0.28 % |
| вірменська | 1 | 0.03 % |
| інші/не вказали | 1 | 0.03 % |
| Усього | 2986 | 100 % |
У селищі знаходиться Низівський цукровий комбінат, заснований у 1841. На даний час комбінат практично повністю демонтований.
Селище має 2896 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1907 га пашні.
Господарство вирощує цукровий буряк та зернові культури. Також тут розвинено м'ясо-молочне тваринництво.
Діють Низівська ГЕС, Низівський автозагін Сумського автотранспортного підприємства № 18661, хлібопекарня, лісництво.
У селищі є однойменна залізнична станція на лінії Суми — Люботин.
У селищі є середня школа, філія Сумської дитячої музичної школи, дитячий садок та три бібліотеки з фондом у 27,8 тисяч примірників. Також діє дільнична лікарня.
- Церква Іоанна Богослова. Перший дерев'яний храм збудував Герасим Кондратьєв у 1678 на згадку про загиблого сина Івана. Нинішній, кам'яний, споруджений перед самою революцією, 1910 року. (вул. Волочаєвська, 78).
- Музей П. І. Чайковського, відкритий у 1965 році у будинку садиби Кондратьєвих-Суханових, де у 1871—1879 роках жив композитор.
- Меморіал Слави, 1981 року. Група братських могил радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам.
Церква Іоанна Богослова
Музей Чайковського —Садибний будинок Кондратьєвих-Суханових
Меморіал Слави
_01.jpg)
- Асмолов Іван Олександрович — український підприємець, селекціонер, меценат.
- Несвіт Василь Андрійович — український залізничник, начальник Південної залізниці у 1997—2000 роках, почесний залізничник, заслужений працівник транспорту України.
- Остапов Сергій Дмитрович — бригадир слюсарів-складальників Сумського насосного заводу Сумської області. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання.
- ↑ Характеристика
- ↑ Генеральная карта Харьковской губерніи. Ст. Петербургъ, 1821 годъ. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 4 вересня 2014.
- 1 2 3 Ansonika. Низи. Сумська область. Архітектурні та природні пам'ятки України (англ.). Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3257)(рос. дореф.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Населення міст і містечок України. pop-stat.mashke.org (англ.). Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2011 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2012 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2013 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2014 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2015 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2016 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2017 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2018 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2019 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2020 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2021 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2022 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Історія міст та сіл України (рос.)
- Банк даних Державної служби статистики України [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Cities & towns of Ukraine [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)