Очеретянка піткернська
| Очеретянка піткернська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Acrocephalus vaughani (Sharpe, 1900) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tatare vaughani | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Очеретя́нка піткернська[2] (Acrocephalus vaughani) — вид горобцеподібних птахів родини очеретянкових (Acrocephalidae)[3]. Ендемік острова Піткерн[en].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 17 см, самці важать 27 г, самиці 22 г. Верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла жовтувато-біла, боки кремові. Покривні пера крил переважно білі, махові пера жовтуваті, гузка білувата або кремова, поцяткована темними плямками. Над очима білі "брови", через очі ідуть темні смуги. Очі темні, дзьоб зверху темно-коричневий, знизу світліший, лапи сірі. У молодих птахів верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла руда.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Піткернські очеретянки живуть у вологих тропічних лісах і чагарникових заростях, трапляються поблизу людських поселень, однак уникають відкритих ділянок. Живляться комахами, яких шукають на деревах і в чагарниках, рідше на землі. Сезон розмноження триває з серпня по січень. Гніздяться парами. Гніздо чашоподібне, робиться з трави і рослинних волокон,має глибину 5-6 см і діаметр 8-10 см, розміщується на дереві, на висоті від 0,5 до 12 м над землею. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 14 днів. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція піткернських очеретянок становить від 200 до 2000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Acrocephalus vaughani: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 липня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |