Сіпарая синьощока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Aethopyga linaraborae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіпарая синьощока
Філіппінська марка із зображенням синьощокої сіпараї (2009 рік)
Філіппінська марка із зображенням синьощокої сіпараї (2009 рік)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Сіпарая (Aethopyga)
Вид: Сіпарая синьощока
Aethopyga linaraborae
Kennedy, Gonzales & Miranda, 1997[2]
Посилання
Вікісховище: Aethopyga linaraborae
Віківиди: Aethopyga linaraborae
ITIS: 558459
МСОП: 22724518
NCBI: 1302148

Сіпарая синьощока[3] (Aethopyga linaraborae) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[4]. Ендемік Філіппін.[5] Оливкова сіпарая утворює надвид з оливковою сіпараєю (Aethopyga boltoni).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина самця становить 10,8 см, самиці 10,2 см; вага самця становить 5,7-8,7 г, самиці 6-7 г.

Поширення й екологія[ред. | ред. код]

Синьощокі сіпараї є ендеміками філіппінського острова Мінданао, мешкають в провінціях Північне і Східне Давао. Живуть в хмарних лісах на висоті 970-2000 м над рівнем моря і вище. синьощокі сіпараї живуть на висоті 5-8 м над землею.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП вважає стан збереження синьощоких сіпарай близьким до загрозливого через обмежений ареал птахів. Однак в межах свого ареалу це досить поширений птах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Aethopyga linaraborae. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  2. Robert S. Kennedy, Pedro C. Gonzales, Hector C. Miranda Jr.. New Aethopyga sunbirds (Aves: Nectariniidae) from the island of Mindanao, Philippines. „The Auk”. 114 (1). Ss. 1-10 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.
  5. Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. ISBN 9781408135679. 

Посилання[ред. | ред. код]