Мухомор щетинистий
| Мухомор щетинистий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(8488343579).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Amanita solitaria (Bulliard) Mérat, 1872 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Agaricus solitarius Bull., [1] Amanita procera Pers., [2] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мухомор щетинистий (Amanita solitaria) — вид грибів роду мухомор (Amanita). Сучасну біномінальну назву надано у 1836 році[5].
.jpg)
Білувата блискуча шапинка напівкуляста 15–16 см в діаметрі, в центрі світловохриста, густо вкрита залишками покривала, що схожі на щетинисті лусочкоподібні бруднобілі бородавки. З віком стає опуклорозпростерта з гладким пластівчастим краєм. Густі білуваті пластинки вільні. Згодом вони набувають зеленкуватожовтого відтінку. Спори безбарвні. Циліндрична ніжка 6–14×1,0–3 см донизу потовщена, вкрита концентричними рядами білуватих пластівців. Має прирослу до ніжки біля основи сірувату, трухляву вольву. На верхівці має біле тонке трохи смугасте кільце. М'якуш білий, на зламі кремовий, з неприємним запахом, без особливого смаку.
Плодові тіла з'являються у липні–жовтні.
Росте у широколистяних (дуб, клен) та мішаних (береза, сосна) лісах. Поширений у Євразії. В Україні зустрічається на Правобережному Поліссі (Пуща-Водиця), у Правобережному Лісостепу (Київ, Голосіїв, Конча-Заспа, заказник «Лісники», Канівські дислокації в Черкаській області, заказник загальнодержавного значення «Савранський ліс» в Одеській області), у Лівобережному Лісостепу (біля с. Капустинці Сумської області та Михайлівки Полтавської області), у Правобережному злаково-лучному Степу (Вознесенське лісництво у Вознесенському районі Миколаївської області) та на Південному березі Криму (біля Ялти, поблизу «Галявини казок»).
Є повідомлення, що гриб їстівний, однак його радять уникати через схожість з іншими отруйними видами мухоморів. Здатний накопичувати у собі метали.[6]
Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.). Охороняється у Канівському природному заповіднику та заказниках загальнодержавного значення «Лісники» й «Савранський ліс».
Зображений на марці Молдови 2007 р.
- ↑ Herbier de la France 1: t. 48 (1781)
- ↑ Traité sur les Champignons Comestibles: 186 (1818)
- ↑ Mycologia 4 (5): 240 (1912)
- ↑ Iconographia Mycologica 27: 79 (1940)
- ↑ Amanita solitaria. www.mycobank.org. Процитовано 2017-01-07T08:54:12+00:00.
- ↑ Borovicka, J; Randa, Z; Jelínek, E; Kotrba, P; Dunn, CE та ін. (2007). Hyperaccumulation of silver by Amanita strobiliformis and related species of the section Lepidella. Myc. Res. 111 (11): 1339—1344. doi:10.1016/j.mycres.2007.08.015. PMID 18023163.
- Amanita solitaria // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
- Mérat, F.V. 1836. Nouvelle flore des environs de Paris. 1:1-489
- Amanita solitaria // Червона книга України, 2016. — URL [Архівовано 14 грудня 2016 у Wayback Machine.]