Андигена зеленодзьоба
| Андигена зеленодзьоба | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
,_Vogelpark_Walsrode.jpg) | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Andigena cucullata (Gould, 1846) | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| * Pteroglossus cucullatus | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Андигена зеленодзьоба[2] (Andigena cucullata) — вид дятлоподібних птахів родини туканових (Ramphastidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений у вологих високогірних лісах в Андах від південно-східного Перу до центральної Болівії.[3] Трапляється на висоті від 2500 до 3300 метрів над рівнем моря.
Опис[ред. | ред. код]
Птах середнього розміру, завдовжки від 41 до 44 см. Шкіра навколо очей і потилиця мають кобальтово-синій колір; груди, горло і голова блакитні з сіруватим відтінком, чорнуваті у тімені; спина бура, крила зелені з чорнуватими кінчиками. Хвіст чорний з коричневими кінчиками та жовтою основою у верхній частині. Круп і підхвістя червоні. Ноги зеленувато-білуваті. Дзьоб лимонно-жовтий з чорною плямою біля основи щелепи і невеликою чорною плямою з кожного боку нижньої щелепи, стає зеленуватим до кінчика.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Харчується плодами і насінням. Також споживає комах, інших безхребетних і деяких дрібних хребетних. Гніздиться в порожнині дерева.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Andigena cucullata: інформація на сайті МСОП (версія 2021.2) (англ.) 28 вересня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jacamars, puffbirds, toucans, barbets & honeyguides « IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 18 листопада 2016.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|