Бородниця Флерка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Barbilophozia floerkei)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бородниця Флерка
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Печіночники (Marchantiophyta)
Клас: Jungermanniopsida
Порядок: Юнгерманіальні (Jungermanniales)
Родина: Незірколистові (Anastrophyllaceae)
Рід: Бородниця (Barbilophozia)
Вид:
B. sudetica
Біноміальна назва
Barbilophozia sudetica
(F.Weber & D.Mohr) Loeske

Бородниця Флерка (Barbilophozia sudetica) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].

Таксон вважається синонімом до Neoorthocaulis floerkei (F.Weber & D.Mohr) L.Söderstr., De Roo & Hedd.

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщиною є Європа, Азія, Північна Америка[2].

Росте на кислих і багатих гумусом, від свіжих до вологих, від легких до помірно затінених місць на гірських і субальпійських (альпійських) висотах: чагарники, луки, хвойні ліси, болота й болотисті ліси.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Часто росте великими килимками від жовто-зеленого до коричнево-зеленого кольору. Прямовисні рослини мають довжину 5 сантиметрів і ширину від 2,5 до 3 міліметрів. Їхня нижня сторона вкрита короткими ризоїдами. Бокові листки прикріплені до стебла під кутом, мають довжину ≈ 1,2 міліметра, ширина трохи більша, а у верхній третині зазвичай розділені на три тупо загострені частки. Біля основи листка зазвичай є деякі придатки (війки), які мають квадратні клітини. Округлі клітини листки мають товсті стінки з чіткими кутовими потовщеннями. На одну клітину припадає від 2 до 6 масляних тілець. Підлистки зазвичай чітко розвинені, дволопатеві. Вид дводомний. Живці утворюються дуже рідко.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Neoorthocaulis floerkei. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 10.02.2024.
  2. Neoorthocaulis floerkei. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 10.02.2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
  • Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
  • Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, ISBN 978-3-7001-8153-8