Близенька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Близенька
пол. Blizianka
Колишня церква

Координати 49°52′00″ пн. ш. 21°55′59″ сх. д. / 49.86667000002777427881° пн. ш. 21.93333000002778022° сх. д. / 49.86667000002777427881; 21.93333000002778022Координати: 49°52′00″ пн. ш. 21°55′59″ сх. д. / 49.86667000002777427881° пн. ш. 21.93333000002778022° сх. д. / 49.86667000002777427881; 21.93333000002778022

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Стрижівський повіт
Гміна Небилець
Перша згадка 1491
Висота центру 366 м
Населення 406 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 17
Поштовий індекс 38-114
Автомобільний код RSR
SIMC 0656261
GeoNames 775844
OSM r6937190  ·R
Близенька. Карта розташування: Польща
Близенька
Близенька
Близенька (Польща)
Близенька. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Близенька
Близенька
Близенька (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Близенька (пол. Blizianka) — село в Польщі, у гміні Небилець Стрижівського повіту Підкарпатського воєводства. Давнє українське село (до акції Вісла). Населення — 406 осіб (2011[1]).

Етнографія[ред. | ред. код]

Лінгвісти зараховували жителів разом з довколишніми селами до замішанців — проміжної групи між лемками і надсянцями.

Етнографія[ред. | ред. код]

Лінгвісти зараховували українців даної місцевості до «замішанців» — проміжної групи між лемками і надсянцями.

Історія[ред. | ред. код]

За даними податкового реєстру 1581 р. в селі було 11 кметів, 2 комірники, 5 комірників без худоби і 1 ремісник.

За даними Йосифинської метрики в 1785–1787 рр. в селі проживало 230 осіб, з них 205 греко-католиків, 12 римо-католиків і 13 юдеїв (облік осіб віком понад 9 років). Українці-грекокатолики села поступово зазнавали процесів латинізації та подальшої полонізації.

У 1899 р. проживало 560 осіб (281 греко-католик, 250 римо-католиків і 29 юдеїв).

У 1939 році в селі проживало 650 мешканців (160 українців, 440 поляків, 50 євреїв)[2].

Після 2-ї світової війни село опинилось на теренах ПНР. Українське населення було виселено в СРСР у травні 1945 р. внаслідок укладення радянсько-польського договору і на понімецькі землі внаслідок операції «Вісла». Давня церква УГКЦ використовується як парафіяльний костел РКЦ.

У 1975-1998 роках село належало до Ряшівського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 205 49 135 21
Жінки 201 35 105 61
Разом 406 84 240 82
  • 1831 — 180 греко-католиків
  • 1842 — 193 греко-католики
  • 1843 — 190 греко-католиків
  • 1849 — 183 греко-католики
  • 1868 — 155 греко-католиків
  • 1879 — 206 греко-католиків
  • 1889 — 254 греко-католики
  • 1899 — 281 греко-католик (також 250 римо-католиків і 29 юдеїв)
  • 1908 — 294 греко-католики
  • 1918 — 165 греко-католиків
  • 1928 — 140 греко-католиків

Парафія[ред. | ред. код]

Парафія ериґована (заснована) в 1630 р. Метричні книги велися з 1776 р.

У 1831 р. парафія належала до Дуклянського деканату, включала також села Гвоздянка, Малівка і містечко Небилець та налічувала 424 парафіян.

У 1842 р. парафія належала до Дуклянського деканату, включала також села Гвоздянка, Малівка, Баричка, Гвозниця Горішня, Солонка, Лецка і містечко Небилець та налічувала 454 парафіян.

З 1843 р. парафія належала до Короснянського деканату, включала ті ж села та налічувала 458 парафіян.

У 1849 р. парафія включала ті ж села та налічувала 419 парафіян.

У 1868 р. парафія включала містечко Небилець і села Гвоздянка, Малівка, Конечкова, Поломя, Баричка і Явірник та налічувала 410 парафіян.

У 1879 р. парафія включала крім попередніх села Гвозниця Горішня і Гвозниця Долішня та налічувала 486 парафіян.

У 1889 р. парафія включала крім попередніх села Жарнова, Пстронгова і містечко Чудець та налічувала 583 парафіянина.

У 1899 р. парафія включала крім попередніх села Страшидлє і Солонка та налічувала 641 парафіянина.

У 1908 р. парафія налічувала 681 парафіянина.

У 1918 р. — 605 парафіян.

У 1928 р. — 468 парафіян.

В селі була парафіяльна дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована в 1865 р. взамін попередньої, парафія належала до Короснянського деканату.

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Близенька

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]