Кукавка молуцька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Cacomantis aeruginosus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кукавка молуцька

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Кукавка (Cacomantis)
Вид: Кукавка молуцька
Cacomantis aeruginosus
Salvadori, 1878
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Cacomantis heinrichi Stresemann, 1931
Посилання
Вікісховище: Cacomantis aeruginosus
Віківиди: Cacomantis aeruginosus
МСОП: 22683935

Ку́кавка молуцька[2] (Cacomantis aeruginosus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Ендемік Індонезії. Раніше вважався конспецифічним з австралійською кукавкою, однак був визнаний окремим видом.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Молуцькі кукавки є ендеміками Молуккських островів[4]. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Представник номінативного підвиду зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря, представники підвиду C. a. heinrichi на висоті від 800 до 1500 м над рівнем моря. Молуцькі кукавки живляться безхребетними, практикують гніздовий паразитизм, відкладають свої яйця в гнізда інших птахів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Cacomantis aeruginosus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 серпня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 жовтня 2022.
  4. M. Thibault, P. Defos du Rau, O. Pineau & W. Pangimangen. New and interesting records for the Obi archipelago (north Maluku, Indonesia), including field observations and first description of the vocalisation of Moluccan Woodcock Scolopax rochussenii. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 133 (2), ss. 83–115, 2013.