Chelonoidis hoodensis
| ?Chelonoidis hoodensis | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Черепахи (Testudines) |
| Родина: | Суходільні черепахи (Testudinidae) |
| Рід: | Американські сухопутні черепахи (Chelonoidis) |
| Вид: | C. hoodensis |
| Біноміальна назва | |
| Chelonoidis hoodensis (Denburgh, 1907) | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
| Chelonoidis niger hoodensis | |
| Chelonoidis hoodensis | |
| 949453 | |
| 9024 | |
| 106733 | |
Chelonoidis hoodensis — вид черепах з родини суходільних черепах (Testudinidae).
Ендемік Галапагоських островів. Поширений лише на острові Еспаньйола. Острів займає площу 60,5 км², а площа ареалу виду становить лише 6 км².
Оціночно, до появи людини на Галапагоських островах, на острові Еспаньйола жило 2400 черепах Chelonoidis hoodensis. До 1960-х років загальна популяція виду зменшилася до 15 зрілих дорослих тварин (12 самиць і трьох самців). З 1977 року запрацювала програма переселення черепах із зоопарків у дику природу. Загалом за 40 років переселено 1837 тварин, з них близько 400 нестатевозрілих черепах випущено на сусідньому острові Санта-Фе, який раніше був заселений вимерлим неописаним видом черепах. За даними, 2008 року загальна популяція виду оцінювалася у 800 особин. Популяція є генетично виснаженою, тому вид знаходиться під загрозою вимирання.
Сухопутний вид, пристосований для живлення кактусами та іншими ксерофітними рослинами. Панцир сідлоподібної форми. Статевої зрілості досягає у віці 20 років, живе приблизно до 60 років.
- ↑ Cayot, LJ, Gibbs, JP, Tapia, W. & Caccone, A. (2017) Chelonoidis hoodensis: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 24 квітня 2020