Еспаньйола (Галапагоські острови)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еспаньйола
Galapagos-satellite-esislandnames.jpg

Карта
Espanola topographic map-de.png
Географія
1°22′ пд. ш. 89°41′ зх. д. / 1.367° пд. ш. 89.683° зх. д. / -1.367; -89.683Координати: 1°22′ пд. ш. 89°41′ зх. д. / 1.367° пд. ш. 89.683° зх. д. / -1.367; -89.683
Акваторія Тихий океан
Група островів Галапагоські острови
Площа 60,48 км²
Найвища точка 125 м
Країна
Flag of Ecuador.svg Еквадор
Населення 0 осіб
Еспаньйола. Карта розташування: Еквадор
Еспаньйола
Еспаньйола
Еспаньйола (Еквадор)

CMNS: Еспаньйола у Вікісховищі
Насканська олуша (Sula granti) на Еспаньйолі
Морська ігуана підвиду venustissimus, яка має червоне забарвлення, один з ендеміків Еспаньйоли

Еспаньйо́ла (ісп. Isla Española, англ. Hood Island) — безлюдний острів, який має площу 61 км² та географічно розташований у Тихому океані. Є частиною Галапагоського архіпелагу. Англійці називають його островом Худа (на честь адмірала Семюела Худа). Розташований на крайньому Південному Сході архіпелагу, та є найпівденнішим із Галапагоських островів. Його вік — понад три з половиною мільйони років. Тому, поряд з Санта-Фе, є одним з найстаріших островів архіпелагу. Найвища точка — має висоту 206 м над рівнем моря. Острів має популярність серед туристів. Вони прибувають сюди, переважно, після 10 — 12-ти годинної подорожі на човні від острова Санта-Крус. Туристи приїжджають, щоб побачити галапагоських альбатросів і шлюбні танці голубоногих олуш. Однак, поступово Еспаньйола змінює своє обличчя — земля однієї з перлин Галапагоського архіпелагу стає кам'янистою, безплідною, практично повністю зникає рослинність. Але, через такий природний процес, на острові з'являються великі затоки, з піском і м'якою галькою, які приваблюють чималу кількість галапагоських морських левів. Особливо популярні у відвідувачів дві бухти: затока Ґарднер, яка має прекрасний пляж, і затока Пунта-Суарес, цікава тим, що тут можна спостерігати за величезним різноманіттям птахів. Цей острів населяє чимала кількість ендемічних видів тварин, зокрема такі як: пересмішники Гуда, галапагоські сухопутні ігуани, морські ігуани підвиду venustissimus, які мають червоне забарвлення. Тут також можна зустріти ластівкохвостих мартинів та інших тропічних птахів.

Американський письменник Герман Мелвілл присвятив острову Гуда один з нарисів у своєму оповіданні «Енкантадас, або Зачаровані острови»[1].

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Герман Мелвилл Рай для холостяков и Ад для Девиц. — С.-П.: Азбука-классика, 2007. — С. 194—265.(рос.)