EVM

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Величина́ ве́ктора по́хибки (англ. Error Vector Magnitude, EVM) — один з найбільш широко використовуваних кількісних показників якості модуляції в цифрових системах зв'язку.

У загальному випадку вектор похибки — векторна різниця між ідеальним опорним сигналом (ideal reference signal) і вимірюваним сигналом (measured signal).

Не слід плутати величину (амплітуду) вектора похибки (magnitude of the error vector) з похибкою амплітуди (magnitude error), і фазу вектора похибки (phase of the error vector) з похибкою фази (phase error).

Вектор похибки містить амплітудну і фазову компоненти. Іншими словами, вектор похибки — залишковий шум і спотворення, яке залишається після того, як видалена ідеальна версія сигналу[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]