Рябець Авринія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Euphydryas aurinia)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рябець Авринія

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Сонцевики (Nymphalidae)
Рід: Euphydryas
Вид: Рябець Авринія
Euphydryas aurinia
(Rottemburg, 1775)
Посилання
Вікісховище: Euphydryas aurinia
Віківиди: Euphydryas aurinia
EOL: 2942701
NCBI: 104503

Рябець Авринія (Euphydryas aurinia) — вид денних метеликів родини сонцевиків (Nymphalidae).

Етимологія[ред. | ред. код]

Авринія — жриця і віщунка у німецьких народів.

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Європі, Північній Африці та Північній Азії від Марокко до Кореї.

Опис[ред. | ред. код]

Розмах крил 30-45 мм. Верх крил рудо-помаранчевий, з черговими жовтуватими і червоно-помаранчевими перев'язами і чорними плямами. Низ передніх крил рудувато-помаранчевого забарвлення. Задні крила зверху з рядом чорних плям по помаранчевій перев'язі перед краєм. На нижній поверхні задніх крил недалеко від краю розташована широка помаранчева смуга, облямована білими плямами, а вздовж її середньої частини лежать жовті плями з чорними цятками посередині. Самці від самиць за забарвленням майже не відрізняються.

Гусениці завдовжки до 35 мм, з 7-9 поздовжніми рядами шипів на всіх сегментах помірно волосистого тіла темного кольору, з дрібними білими крапками; на боках — біла поздовжня смужка.

Підвид[ред. | ред. код]

  • Euphydryas aurinia aurinia
  • Euphydryas aurinia banghaasi (Seitz, 1908).
  • Euphydryas aurinia barraguei (Betz, 1956)
  • Euphydryas aurinia beckeri (Lederer, 1853)
  • Euphydryas aurinia bulgarica (Fruhstorfer, 1916)
  • Euphydryas aurinia debilis Oberthür, 1909
  • Euphydryas aurinia ellisoni (Rungs, 1950)
  • Euphydryas aurinia laeta (Christoph, 1893)
  • Euphydryas aurinia provincialis (Boisduval, 1828)

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Метелики літають з кінця травня до середини липня. Трапляються на сирих луках, полях, узліссях, обабіч доріг. Після спарювання самиці роблять кладки по 60 — 200 штук на нижню сторону прикореневого листя рослин. Гусениці живляться на різних трав'янистих рослинах, переважно на скабіозі жовтій (Scabiosa ochroleuca) та комоннику лучному (Succisa pratensis). На першому кільці тіла знизу у них розташовується отвір особливої шийної залози, здатної виділяти рідину захисного властивості. Зимують гусениці по кілька штук в павутинних коконах, заляльковуються навесні.

Посилання[ред. | ред. код]