G-клітина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
G-клітина
Control-of-stomach-acid-sec.png
Регуляція кислотоутворення в шлунку та роль G-клітини (G-cell).
Латинська назва endocrinocytus G

G-клітина — це тип клітин, що розташовані в шлунку і дванадцятипалій кишці та секретують гастрин.[1] G-клітини були вперше описані в 1967 році E. Solcia в антральнiй частині шлунку. Даний тип клітин входять до складу пілоричних залоз антрального відділу шлунка, але іноді можуть зустрічатися серед клітин підшлункової залози та дванадцятипалої кишки.

Фізіологія[ред. | ред. код]

Активність G-клітин регулює парасимпатична нервова система за допомогою блукаючого нерву. Гастрин-рилізинг-пептид, що виділяється постгангліонарними волокнами вагуса, та наявність амінокислот у шлунку призводить до стимуляції секреції гастрину. Також стимулюючий ефект на G-клітини має гормон бомбезин. Гастрин в свою чергу стимулює виділення гістаміну, що має вплив на парієнтальні клітини, які секретують іони хлору (Cl) та водню (Н+), що призводить до утворення соляної кислоти (НСl).

Патологія[ред. | ред. код]

З G-клітин походить гастринома — фунціонально активна ендокринна пухлина підшлункової залози, що може бути складовою МЕН1 та призводить до розвитку синдрому Золлігера — Еллісона.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Atlas of functional histology (English). Uk: Mosby. 2000. с. 309. ISBN 0-7234-3072-1.