Genus idiomaticum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Genus idiomaticum — термін, який використовувався ранніми протестантськими догматиками в христології. Щоб відповісти на питання: «Як Ісус Христос може бути одночасно і Богом, і людиною?», вона взяла на озброєння вчення про взаємодію (communicatio idiomatum), яке викладалося ще в ранній Церкві: Ісус Христос, як людина, має риси своєї божественної природи, а як Бог — риси своєї людської природи.

Література[ред. | ред. код]

  • Wilfried Joest: Dogmatik. Band 1: Die Wirklichkeit Gottes. UTB 1336, Vandenhoeck & Ruprecht, 3. Auflage Göttingen 1989, ISBN 3-525-03259-5. S. 210—211.