Модринофомес лікарський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Laricifomes officinalis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Модринофомес лікарський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Родина: Фомітопсисові (Fomitopsidaceae)
Рід: Ларіціфомес (Laricifomes)
Вид: Модринофомес лікарський
Laricifomes officinalis
  (Batsch) Kotlaba & Pouzar
Синоніми
  Boletus officinalis Batsch, [1]

Boletus officinalis Vill., [2]
Polyporus officinalis (Batsch) Fr., [3]
Piptoporus officinalis (Batsch) P. Karst., [4]
Cladomeris officinalis (Batsch) Quél., [5]
Ungulina officinalis (Batsch) Pat., [6]
Fomes officinalis (Batsch) Bres., [7]
Fomitopsis officinalis (Batsch) Bondartsev & Singer, [8]
Agaricum officinale (Batsch) Donk, [9]
Boletus laricis Rubel, [10]
Agaricum officinale Rubel, [11]
Boletus purgans J.F. Gmel., [12]
Boletus agaricum Pollini, [13]
Fomes fuscatus Lázaro Ibiza, [14]
 

Посилання
Вікісховище: Laricifomes officinalis
EOL: 191235
NCBI: 270279
MB: 299370
IF: 299370

Модринофомес лікарський, модринова губка (Laricifomes officinalis) — вид грибів роду ларіціфомес (Laricifomes). Сучасну біномінальну назву надано у 1957 році[15].

Будова[ред. | ред. код]

Пол Стамец тримає Laricifomes officinalis

Поодинокі копитоподібні або витягнуті догори плодові тіла багаторічні (3–10×5–20×4–40 см). Вони товсті, щільні і тверді, проте з віком стають ламкими.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Росте на живих стовбурах старих дерев у хвойних лісах. Зустрічається на модринах (Larix decidua, Larix polonica) та Pinus sibirica, зрідка трапляється на Pinus silvestris та видах роду Abies біля основи стовбурів. Поширення охоплює Євразію та Північну Америку. В Україні був поширений на території Карпатських та Західно-українських лісів у першій половині XX ст.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Застосовують як ліки у традиційній медицині. Використовується як засіб, що зменшує нічні потовиділення у хворих на туберкульоз, а також як проносне. Діючою речовиною є агарицинова кислота.

Природоохоронний статус[ред. | ред. код]

Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Elenchus fungorum: 111 (1783)
  2. Histoire des plantes du Dauphiné 3: 1041 (1789)
  3. Systema Mycologicum 1: 365 (1821)
  4. Bidrag till Kännedom av Finlands Natur och Folk 37: 45 (1882)
  5. Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium: 168 (1886)
  6. Essai taxonomique sur les familles et les genres des Hyménomycètes: 103 (1900)
  7. Iconographia mycologica 20: 989, t. 989 (1931)
  8. Annales Mycologici 39 (1): 55 (1941)
  9. Proceedings van de Koninklijke Nederlandse Akademie van Wetenschappen Section C 74 (1): 26 (1971)
  10. Miscellanea austriaca ad botanicum, chemiam et historiam naturalem spectantia 1: 172 (1778)
  11. Miscellanea austriaca ad botanicum, chemiam et historiam naturalem spectantia 1: 164 (1778)
  12. Systema Naturae 2: 1436 (1792)
  13. Flora Veronensis 3: 613 (1824)
  14. Revista de la Real Academia de Ciencias Exactas Fisicas y Naturales Madri 14: 666 (1916)
  15. Laricifomes officinalis. www.mycobank.org. Процитовано 2016-12-07T11:42:44+00:00.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Laricifomes officinalis // Mycobank.org, - CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. - URL
  •   Kotlába, F.; Pouzar, Z. 1957. Poznámky k trídení evropských chorosu [Notes on classification of European pore fungi]. Ceská Mykologie. 11(3):152-170 
  • Laricifomes officinalis // Червона книга України, 2016. - URL [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]