Olifant (танк)
| Olifant | |
|---|---|
.jpg) Olifant Mk 2 | |
| Походження | ПАР |
| Історія використання | |
| Оператори |
 ПАР |
| Історія виробництва | |
| Виготовлена кількість |
~300 |
| Характеристики | |
| Вага |
|
| Довжина | 7560 |
| Ширина | 3420 |
| Висота | 3550 |
| Екіпаж | 4 |
|
| |
| Дорожній просвіт | 345 |
|
| |
Olifant (танк) у Вікісховищі | |
Olifant (укр. «слон») — південноафриканський основний бойовий танк, модифікація британського танка «Центуріон»[1].
Історія[ред. | ред. код]
У 1976 році в ПАР було розпочато програму модернізації британських танків «Центуріон», які перебували на озброєнні Південно-Африканських сил оборони з кінця 1950-х років. Загалом було закуплено близько 200 машин.
На Olifant Mk.1A замість 83-мм, використана 105-мм гармата L7A1, встановлений лазерний далекомір, балістичний обчислювач, 81-мм димові гранатомети, підсвічувальний нічний приціл командира, перископічні прилади спостереження з електронно-оптичним посиленням зображення у водія. Англійські двигуни «Метеор» замінено на американський дизельний двигун AVDS-1750, використано американську автоматичну гідромеханічну трансмісію. Місткість паливних баків доведена до 1280 л. Наприкінці 1970-х років модернізацію пройшла 221 машина.
Наступна модернізована версія Mk.1B була прийнята на озброєння в 1991 році. Переобладнано лише 50 одиниць.
Головне озброєння залишилося тим самим - південноафриканський варіант англійської 105-мм танкової гармати L7A1. На відміну від інших модифікацій «Центуріона», на гарматі «Оліфанта-1B» був теплоізоляційний кожух зі склопластику; приводи наведення гармати та розвороту вежі - електричні. У навідника встановлювався перископічний приціл зі стабілізованою лінією візування та вбудованим лазерним далекоміром.
Оператори[ред. | ред. код]
Південно-Африканська Республіка — 26 Olifant Mk.2, 141 Olifant Mk.1B та 34 Olifant Mk.1A (+133 Mk.1A на зберіганні), станом на 2011 рік[2] [3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Olifant Mk1B Main Battle Tank, South Africa. Army Technology (амер.). Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ Engelbrecht, Leon (21 жовтня 2011). Armour PSO deployments still not foreeen. defenceWeb (en-ZA) . Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ The Military Balance, 2010, p. 325.