Ora et labora

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ora at labora)
Jump to navigation Jump to search
Барельєф зі словами «Ora et labora»

Ora et labora (лат. молись і працюй) — латинська фраза, девіз святого Бенедикта Нурсійського[1], який у 529 році заснував чернечий орден бенедиктинців, найстаріший чернечий орден Римо-Католицької Церкви. Девіз «Ora et labora» є духовною основою чернечого Статуту, написаного святим Бенедиктом. Ця формула є центром духовного життя монаха-бенедиктинця, який у своїй діяльності намагається з'єднати воєдино споглядальну молитву і фізичну роботу.

Збірка поезій «Ora et Labora»[ред.ред. код]

«Ora et Labora» - збірка поезій 17-тирічного поета Кириченка Дмитра, назва котрої перекладається як «Молись та дій». До зібрання ввійшли вірші написані в проміжок часу між 2017-2018 роками. Константними є теми розмірковування над життям, його етимологією та вічними цінностями, теми проблем сучасного суспільства та, звісно, кохання.

Загалом характерним для Дмитра Кириченка є літературна експериментальність, тому поезії, що увійшли до збірки є дещо нон-класичними; стосовно деяких можливо використати термін «візуальної літератури»:

«Я лежу в ліжку в якому лежала моя прабабця.

Я йду до їдальні в якій снідала моя прабабця.

                           Холодильник.

Над ним люстро.

У нім пусто.

Стіл

     Стілець

           Один

                Два

                       Три

                                І далі.

Говорили що те люстерко

Багато кого знало.

                                 І мою прабабцю.

Стою.

Дивно.

Я дивлюсь у нього

Воно дивиться в мене

Я крізь його срібло

Воно крізь мої очі

Я у його простір

Воно у мою душу.

Отак простояли 5 хвилин

Дивлячись один в одне.

У люстрі я побачив смерть,

Прохолода пішла по пальцях

Смерть тоді побачила мене

Як колись і мою прабабцю»

Поет не позиціонує себе як верлібрист, одначе у відсотковому зіставленні «верлібрів» у зібранні віршів «Ora et Labora» більше, ніж тих, що написані «силаботонікою»

Концепція роботи не є архіскладною: 14 віршів, котрі погруповано за тематично-ідейним наповненням. За словами поета, спрямовуючим у внесенні віршів до того чи іншого розділу( окрім чинника зазначеного вище) було власне відчуття поезій.

Композиція збірки:[ред.ред. код]

      Розділ 1 «Prelude»[ред.ред. код]

Назва є алюзією на однойменне зібрання текстів футуриста Михайля Семенка. Містить у собі 4 вірші, константою яких є деяка футуристичність.

      Розділ 2 «Fatum»[ред.ред. код]

«Друга частина роботи присвячується життю з його багатогранністю та часом беззмістовністю, болем та розпукою, смертю та іншими приємними речами»,-каже автор. Налічує 5 поезій.

     Розділ 3 «Semper fidelis»[ред.ред. код]

Титла розділу перекладається як «вічно вірний» і містить у собі інтимну лірику. До нього входять 5 текстів

Поміж іншого, у збірці є вірш-присвята Маяковському Володимиру Володимировичу, що був написаний 2017-го року з нагоди Дня народження футуриста.

Також концептуальною особливістю є вибір першого та останнього віршів, де в перших рядках кожного з двох проглядається конотація початку та завершення відповідно:

«Спочатку були Боги…»

«Я прощатися з тобою не хочу…» [2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Benedict of Nursia Anselm Grün, Linda M. Maloney 2006 ISBN 0-8146-2910-5 page 30
  2. Кириченко Д. Збірка поезій "Ora ey Labora" / Д. Кириченко. Київ : КМАНУМ, 2018. - 36 с.

Джерела[ред.ред. код]

Шаблон:Vocab-stub