Бенедикт Нурсійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенедикт з Нурсії
Frari (Venice) - Sacristy - triptych by Giovanni Bellini - Saint Benedict of Nursia and Saint Mark.jpg
Benedetto da Norcia
Народився 480(0480)
Норчія, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія
Помер 21 березня 547(0547-03-21)
Монте-Кассіно, Кассіно, Папська держава
Канонізований 1220
У лику святого (катол.)
святого преподобного (православ.)
Патрон Європа
Медіафайли на Вікісховищі

Бенедикт Нурсійський або Бенедикт з Нурсії (італ. Benedetto da Norcia, бл. 480, Норчія — 21 березня 547, Монте Кассіно) — реформатор західного чернецтва і засновник ордену бенедиктинців[1][2].

Бенедикт був канонізований Католицькою церквою і визнаний святим у 1220 році та вважається головним святим покровителем Європи[3].

Родовід[ред. | ред. код]

  • Simple gold crown.svg Аніцій Євпропій та його дружина Клавдія Абондантія Регуардаті, Батьки Святого Бенедикта і Святої Схоластики

Біографія[ред. | ред. код]

Окрім короткого вірша, що приписується Марку з Монте-Кассіно[4], єдиний стародавній звіт про Бенедикта міститься у другому томі «Діалогів» папи Григорія І з чотирьох книг, який, як вважається, був написаний у 593 р.[5], хоча справжність цієї роботи було поставлено під сумнів[6].

Народився у шляхетній родині в місті Нурсія (сучасна Норчія) в Умбрії[7] близько 480 року. Навчався у Римі, але розпусність римського життя не подобалося йому і він подався в гірську місцевість неподалік від міста «Ендіфе», де він жив у печері багато років. Під містом «Ендіфе» згідно традиції вважають місто Аффіле в Лаціо, що знаходиться в 55 км від Риму[8].

Слава про побожне життя Бенедикта привела до нього кількох прибічників, з якими він заснував 12 маленьких монастирів.

Ворожість місцевого кліру змусила його разом з учнями перебратися південніше, до Монте-Кассіно, де вони заснували новий монастир, для якого Бенедикт склав правила, в яких висловив свої погляди на чернецтво і душу людини. Бенедикт написав монаший статут Бенедиктинського Чину (Статут Бенедикта, лат. Regula Benedicti), у якому, за висловом св. Григорія — «святий муж вчив так, як жив сам».

Бенедикт став першим, хто створив продуману систему правил життя у монастирі. Згідно з ними чернець повинен був зректися самого себе і осягнути Бога, при чому він зобов'язувався не мати майна, вести життя у цноті як дієвий член Товариства любові і послуху.

Згідно Статуту Бенедикта, кожен хто хотів стати монахом мав пройти річний випробувальний термін (новіціат). Монахи давали три обітниці: цноти, бідності та послуху. Монахи мали дотримуватися мовчання, молитися згідно з установленим порядком молитов, читати Святе письмо та Отців церкви, забезпечувати себе за рахунок власної праці. Аскетичні норми встановлені святим Бенедиктом були досить доступними, але одночасно строгими, що й зумовило його популярність. Кожен монах приписувався до певного монастиря, у якому мав жити. Статут Бенедикта Нурсійського впорядкував чернече життя на Заході, виключив з нього анархію та бродяжництво монахів. З плином часу цей устав став головним у католицькому чернецтві.

Шанування[ред. | ред. код]

По смерті Бенедикта папа Григорій І сприяв поширенню бенедиктинського чернецтва в Італії, Галлії і Англії.

Бенедикт був канонізований Католицькою церквою і визнаний святим у 1220 році.

11 липня — День Святого Бенедикта.

Патрон[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гілл, Джонатан (2010), стор. 164—165
  2. Бенедикт з Нурсії // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  3. Fr. Paolo O. Pirlo, SHMI (1997). "St. Benedict". My First Book of Saints. Sons of Holy Mary Immaculate - Quality Catholic Publications. pp. 145–147. ISBN 971-91595-4-5
  4. http://www.ampleforthjournal.org/V_027.pdf
  5. CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: St. Benedict of Nursia. www.newadvent.org. Процитовано 27 лютого 2021. 
  6. Life and Miracles of St. Benedict (Book II, Dialogues), translated by Odo John Zimmerman, O.S.B. and Benedict R. Avery, O.S.B. (Westport, CT: Greenwood Press, 1980), p. iv.
  7. http://www.newadvent.org/cathen/02467b.htm
  8. «Saint Benedict, Abbot», Lives of Saints, John J. Crawley & Co., Inc.

Джерела[ред. | ред. код]

Гілл, Джонатан (2010). Історія християнства. — К.:Темпора, 560 с.:іл. ISBN 978-617-5690-13-0

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бенедикт Нурсійський