Passerella dell'Isolotto

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Passerella dell'Isolotto
Passerella dell'Isolotto
перехідний міст
43°46′48″ пн. ш. 11°13′05″ сх. д. / 43.78000000002777625° пн. ш. 11.218200000027778174° сх. д. / 43.78000000002777625; 11.218200000027778174Координати: 43°46′48″ пн. ш. 11°13′05″ сх. д. / 43.78000000002777625° пн. ш. 11.218200000027778174° сх. д. / 43.78000000002777625; 11.218200000027778174
Офіційна назва Passerella dell'Isolotto
Країна Flag of Italy.svg Італія
Розташування Флоренція Італія Італія
Галузь застосування пішохідний
Перетинає Арно
Тип конструкції бетонний однопролітний міст
Відкрито 1962 за проектом Карло Дамеріні і Вітторіо Скалессе
Ідентифікатори і посилання
Structurae 20022850

Passerella dell'Isolotto. Карта розташування: Італія
Passerella dell'Isolotto
Passerella dell'Isolotto
Passerella dell'Isolotto (Італія)

Passerella dell'Isolotto (Пассерелла дель Ізолотто) — пішохідний міст через річку Арно у Флоренції, який з’єднує площу Джона Кеннеді біля популярного серед мешканців і гостей міста парку Кашине з набережною Лунгарно дей Піоппі.

Історія мосту[ред. | ред. код]

Міст був побудований в 1962 році для забезпечення потоку пішоходів до парку Кашине з протилежного берегу міста за проектом архітекторів Карло Дамеріні і Вітторіо Скалессе і був урочисто відкритий 24 червня 1962 мером Флоренції Джорджо Ла Піра.

Цей однопролітний міст щодня перетинають тисячі пішоходів, особливо в першій половині дня у вівторок, коли працює ринок в Кашине. Хоча міст спроектований як пішохідний, його щодня перетинають сотні людей з велосипедами, мопедами, мотоциклами з виключеними двигунами. Це люди, які їздять на роботу або на навчання до Університету, використовуючи двохколісні транспортні засоби.

У 2002 був розроблений проект перетворення мосту на автомобільний і велосипедний з спеціальними велосипедними доріжками і навіть почались підготовчі роботи до будівництва, але після гарячих дискусій проект відхилили і будмайданчик був розібраний. При цьому влада міста дозволила і далі використовувати міст як прохідний для мопедів і мотоциклів, враховуючи постійне зростання локального трафіку в цьому районі.[1]

Наприкінці 2011 року міст зазнав значних реставраційних робіт, які включали відновлення і перефарбування бетонного покриття і сталевих балюстрад.

Сусідніми мостами є автомобільно-пішохідний міст Понте аль Індіано і так званий Трамвайний міст (Ponte della tramvia).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Francesco Guerrieri, Lucia Bracci, Giancarlo Pedreschi. I ponti sull'Arno dal Falterona al mare. Firenze, Edizioni Polistampa, 1998.(італ.)