Пуфінур георгійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Pelecanoides georgicus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пуфінур георгійський

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Пуфінурові (Pelecanoididae)
Рід: Пуфінур (Pelecanoides)
Вид: Пуфінур георгійський
Pelecanoides georgicus
Murphy & Harper, 1916
Посилання
Вікісховище: Pelecanoides georgicus
Віківиди: Pelecanoides georgicus
ITIS: 174667
МСОП: 155187102
NCBI: 37078
Fossilworks: 374023

Пуфінур георгійський[2] (Pelecanoides georgicus) — вид буревісникоподібних птахів родини пуфінурових (Pelecanoididae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Антарктиці. Гніздиться великими колоніями на островах Південна Джорджія, Принс-Едуард, Крозе, Кергелен, Герд і Макдональд. Як залітний вид трапляється на Фолклендських островах та на південному сході Австралії.[3][4]

Опис[ред. | ред. код]

Невеликий птах завдовжки 18-22 см та вагою 90-150 г. Верхня частина тіла чорна, нижня — брудно-біла. Лапи блакитні.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Мешкає вздовж морського узбережжя. Живиться рибою та ракоподібними. За здобиччю пірнає на значну глибину. Зафіксований рекорд пірнання для георгійського пуфінура становить 48,6 м. Гніздиться на островах та важкодоступних місцях на скелястих берегах. Сезон розмноження триває у жовтні-лютому. Гніздо має вигляд невеликої ямки у землі або гуано. У гнізді одне яйце. Інкубація триває 44-52 дні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Pelecanoides georgicus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Holdaway, Richard N.; Jones, Martin D.; Beavan Athfield, Nancy R. (2003). Establishment and extinction of a population of South Georgian diving petrel (Pelecanoides georgicus) at Mason Bay, Stewart Island, New Zealand, during the late Holocene. Journal of the Royal Society of New Zealand. 33 (3): 601—622. doi:10.1080/03014223.2003.9517748.
  4. Fischer, Johannes H.; Hjorsvarsdottir, Freydis O.; Hiscock, Johanna A.; Debski, Igor; Taylor, Graeme A.; Wittmer, Heiko U. (2017). Confirmation of the extinction of South Georgian diving petrels (Pelecanoides georgicus) on Enderby Island (PDF). Notornis. 64: 48—51. Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.