Phascogale
| Phascogale | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Vivera tapoatafa F. Meyer, 1793 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Phascogale (туан) — рід сумчастих ссавців родини Кволових. Представники роду проживають на прибережних територія Австралії Поділяється на три види. Етимологія: грец. ϕάσκωλος — «шкіряний мішок», грец. γαλῆ — «ласиця».
Морфометрія. P. tapoatafa має довжину голови й тіла: 160–230 мм, довжину хвоста: 170–220 мм, вагу: 110–235 грам. P. calura помітно менший, маючи довжину голови й тіла: 93–122 мм, довжину хвоста: 119–145 мм, вагу: 38–68 грамів.
Зовнішність. Обидва види сіруваті зверху й білуваті знизу. Хвіст P. tapoatafa чорний окрім сірого початку. Хвіст P. calura чорний окрім червонуватого початку. Друга половина хвоста Phascogale вкрита шовковистим довгим волоссям. У P. tapoatafa це волосся має змогу здиблюватись — це є нормальним коли тварина активна, коли ж вона відпочиває це волосся простягається вздовж хвоста й стає не дуже помітним. Вуха відносно великі, тонкі, майже голі. Самиці мають вісім молочних залоз. Phascogale не має справжньої сумки, але область сумки помічена світло-коричневі волоссям і вона починає розвивати захисні складки шкіри за два місяці до пологів. Сильні, вигнуті пазурі присутні на всіх пальцях, за винятком внутрішніх пальців на кожній задній нозі, які не мають кігтів.
Як правило, деревні, населяють важкий, вологий ліс і більш рідко посушливі райони. Зазвичай вони в'ють гнізда з листя і гілок в розвилках дерев або в отворах, але в деяких місцях вони будують їх на землі. Ведуть нічний спосіб життя і є активними і настільки ж гнучкими, як вивірка. Вони їдять дрібних ссавців, птахів, ящірок і комах. Очевидно, не їдять падло. Іноді вони полюють на домашніх птахів, але вигоди від їх винищення мишей і комах, ймовірно, переважують шкоду. Коли потурбувати, P. tapoatafa видає низьке, грубе шипіння, яке явно є сигналом тривоги.
Сезон розмноження обмежений червнем місяцем. Самиці моноеструсні. Вагітність триває 30 діб. Діти народжуються в кінці червня — на початку серпня. Виводки часто складаються з 8 дітей але деколи буває й одне. Вони не відстають від сосків 40–50 діб; досягають розмірів дорослого у восьмимісячному віці.
- Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder. Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference. — JHU Press, 2005. — Т. 1. — С. 31. — ISBN 0801882214.
- Ronald M. Nowak. Walker's marsupials of the world. — JHU Press, 2005. — С. 96. — ISBN 0801882222.