Prototheca zopfii
| Prototheca zopfii | |
 | |
| Коротка назва | P. zopfii |
|---|---|
| Наукова назва таксона | Prototheca zopfii |
| Таксономічний ранг | вид |
| Батьківський таксон | Prototheca |
| Названо на честь | Friedrich Wilhelm Zopfd |
| URL AlgaeBase | algaebase.org/search/species/detail/?species_id=60073 |
 Prototheca zopfii у Вікісховищі | |
Prototheca zopfii — повсюдно поширена ахлорофільна (без хлорофілу) зелена водорість. [1] Вона є відомою причина маститу великої рогатої худоби.
Таксономія[ред. | ред. код]
Геном мітохондрій і пластид цього організму вперше секвенували в 2018 році [2] . Полімеразна ланцюгова реакція та аналіз поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів є корисним інструментом для швидкого підтвердження діагнозу. [3]
Біологія[ред. | ред. код]
Prototheca zopfii поширена в природі повсюдно, але переважно пов'язана з вологими місцями та місцями з великою кількістю органічної речовини. Її можна знайти в резервуарах, колодязній воді, контейнерах для занурення сосків і доїльних апаратах [4].
Prototheca zopfii росте в аеробних умовах і розмножується нестатевим шляхом шляхом ендоспоруляції. [5] Як культуральне середовище використовується агар Сабуро . [6]
Патогенність[ред. | ред. код]
Prototheca zopfii є умовно-патогенним патогеном середовища. Вид може інфікувати людей і тварин, викликаючи мастит . [3] P. zopfii може викликати клінічний мастит великої рогатої худоби у високопродуктивних корів. [7] Традиційно вважають, що генотипи I і III не беруть участі в патогенності маститу і є забруднювачами молока, тоді як генотип II вважається основною причиною маститу. [3] Однак у 2017 році в Китаї було зареєстровано три випадки протекозу людини через генотип I P. zopfii . [8]
Спалахи[ред. | ред. код]
Спалахи маститу великої рогатої худоби, викликані P. zopfii, є глобальною проблемою. Про це повідомляється з Європи, [9] [10] [11] Азії, [12] Північної Америки [13] [14] та Південної Америки. [15] [16]
Протимікробна терапія[ред. | ред. код]
Prototheca zopfii менш чутлива або повністю стійка до клотримазолу, флуконазолу, еконазолу, флуцитозину, цефоперазону, цефалексину, енрофлоксацину, лінкоміцину, окситетрацикліну, міконазолу, колістину, комбінації амоксициліну з клавулановою кислотою, енрофлоксацин, амоксицилін, тетрациклін, пеніцилін, лінкоміцин і новобіоцин, тоді як такі препарати, як ністатин, кетоконазол і амфотерицин В, ефективні проти водоростей, виділених з молока хворих на мастит корів. [6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ueno, R., Urano, N. and Suzuki, M. (2003). Microbiol. Lett., 223:275-280.
- ↑ Severgnini M, Lazzari B, Capra E, Chessa S, Luini M, Bordoni R, Castiglioni B, Ricchi M, Cremonesi P (2018) Genome sequencing of Prototheca zopfii genotypes 1 and 2 provides evidence of a severe reduction in organellar genomes. Sci Rep 8(1):14637. doi: 10.1038/s41598-018-32992-0.
- ↑ а б в Molecular characterization of Prototheca strains isolated from bovine mastitis., A. Aouay, F. Coppée, S. Cloet, P. Cuvelier, A. Belayew, P.-E. Lagneau, C. Mullender ., Journal de Mycologie Médicale (2008) 18, 224—227.
- ↑ Osumi T, Kishimoto Y, Kano R, Maruyama H, Onozaki M, Makimura K, Ito T, Matsubara K, Hasegawa A (2008). Prototheca zopfii genotypes isolated from cow barns and bovine mastitis in Japan. Veterinary Microbiology. 131: 419—423. doi:10.1016/j.vetmic.2008.04.012. PMID 18511222.
- ↑ Bovine Mastitis, Neelesh Sharma et al., 2012, Satish Serial Publishing House. ISBN 978-93-81226-03-2. pp. 175-177.
- ↑ а б Antimicrobial susceptibility of Prototheca zopfii isolated from bovine mastitis., Władysław Wawron, Mariola Bochniarz, Tomasz Piech, Jerzy Wysocki1, Marcin Kocik., Bull Vet Inst Pulawy 57, 485-488, 2013.DOI: 10.2478/bvip-2013-0084
- ↑ Janosi,S., Ratz., F.., Szigeti, G., Kulcsar, M., Kerenyi, J., Lomko, T., Katona, F. and Huszenicza, G. (2001). Vet. Quart., 23: 58-61.
- ↑ Molecular Characterization of Prototheca strains isolated in China revealed the first cases of protothecosis associated with Prototheca zopfii genotype 1., N. Hirose, Z. Hua, Y. Kato, Q. Zhang, R. Li, K. Nishimura, M. Masuda ., Medical Mycology (2017) doi: 10.1093/mmy/myx039.
- ↑ Lagneau, P.E.(1996).J. Mycol.Med.6:145-148.
- ↑ Aalbaek, B., Jensen, H.E. and Huda, A.(1998). Acta Pathol. Microbiol. Immunol.Scand., 106:483-488.
- ↑ Buzzini, P., Turchetti, B., Facelli,R., Baudino, R., Cavarero,F., Mattalia, L., Mosso, P. and Martini,A. (2004). Mycopathologia,158:427:430).
- ↑ Katoch,R.C.., Nagal,K.B., Sharma, M.(1997). Indian J. Anim. Sci.,67:292-93.
- ↑ Anderson, K.L. and Walker, R.L.(1988). J. Am. Vet. Med.Assoc.,193:553-556
- ↑ Higgins, R., and Larouche, Y.(1989). Med. Vet. Quebec, 19:140-141.
- ↑ Almeraya, A.P.(1994). Vet. Mexico, 25: 65-67
- ↑ Vargas, A.C.., Lazzari, A., Santurio,J.M.,Alves,S.H., Ferreira,G.,and Kreutz.,L.C.(1998). Mycopathologia, 142:135-137