Мастит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мастит
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 N61
DiseasesDB 7861
MedlinePlus 001490
MeSH D008413

Масти́т — інфекційно — запальний процес у молочній залозі, якій спричинюють певні патогени. Найчастіше він трапляється серед породілль, що годують грудьми дитину (лактаційний мастит). Проте, інколи, він може бути й у жінок, які не вигодовують грудьми, у вагітних і навіть у новонароджених обох статей.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Згідно з клінічними дослідженнями, найчастішими причинами гострого лактаційного маститу є порушення режиму догляду за грудьми (під час лактації у жінок котрі вперше народили). Мастит може виникати внаслідок переохолодження ділянки молочної залози, через тріщину, садно, подряпину чи ранку на соску, в тканину грудей можуть проникати бактерії.

Треба відрізняти мастит від застою молока в протоках (лактостазу). Застій виглядає як болюче, набрякле, тверде ущільнення в груді. У більшості випадків саме лактостаз передує розвитку гострого лактаційного маститу. Шкіра над застійною протокою часто гіперемована, так само, як і при маститі. Гарячка й біль при маститі звичайно більш виражені. Однак не завжди легко розрізнити помірний мастит і серйозний лактостаз. Обоє пов'язані із болючим ущільненням у груді. Лактостаз може переходити в мастит. Щоб визначити чи відноситься підвищення температури до проблем грудей, треба виміряти температуру в декількох місцях — під обома пахвами, у лікті, у паху. Якщо температура під пахвами є найвищою, тоді це підтверджує наявність маститу.

Збудники — стрептококи, стафілококи, рідше — пневмококи, гонококи та ін.

Серозний гострий мастит (мастит, що починається)[ред.ред. код]

Раптовий початок, лихоманка (до 39° С), сильний біль в молочній залозі, при пальпації — болючий інфільтрат з нечіткими межами. Залоза збільшена в розмірах, напружена, шкіра над вогнищем гіперемійована. Нерідко виникають лімфангіт, регіонарний лімфаденіт.

Етіологія[ред.ред. код]

  • порушення відтоку молока з якогось місця або із залози в цілому в результаті закупорки молочних проток;
  • погане спорожнювання груді або певної її частини.

Фактори виникнення[ред.ред. код]

  • погане спорожнювання грудей:
  • неправильне захоплення грудей;
  • годівля в одній позиції;
  • використанням пристосувань, що імітують груди;
  • використання накладок для грудей під час годування;
  • обмеження перебування дитини біля грудей;
  • наявність тріщин соска;
  • годування грудьми по графіку (рідкі та короткі годівлі по режиму приводять до поганого спорожнювання грудей);
  • введення додаткової рідини
  • відмова від годування грудьми й перехід на штучне вигодовування;
  • здавлювання молочних залоз тісним одягом або пальцями матері під час годування;
  • сон на животі;
  • стрес;
  • надмірне фізичне навантаження (спазми проток молочних залоз);
  • травми й забиті місця грудей;
  • годування грудьми не розігрівшись після переохолодження.

Лікування[ред.ред. код]

Амоксіциллін, пеніцилін і деякі інші часто призначувані антибіотики зазвичай не допомагають при лікуванні маститу. Якщо є потреба в антибіотиках, вони повинні діяти на золотистий стафілокок (лат. Staphylococcus aureus). Ефективні проти цієї бактерії цефалексин, клоксациллін, флуклоксациллин, амоксиклав, клиндамицин і ципрофлоксацин. Останні два підходять для матерів з алергією на пеніцилін. Лікування призначає лікар.
Також проводять наступні заходи:

  • виправити прикладання дитини до грудей;
  • навчитися годувати дитину в різних позиціях;
  • не давати дитині імітаторів соска (дурника, соску);
  • не використовувати накладки на сосок для годування;
  • годувати далі грудьми, якщо це тільки не занадто болісно. Якнайкраще спорожнювати болючу грудь:
  • розташувати дитину біля грудей так, щоб її підборіддя «вказувало» на місце застою;
  • під час ссання дитини, легенько масажувати груди в районі ущільнення в напрямку від основи грудей до соска;
  • під час годування зігрівати місце застою, випити щось тепле, прийняти теплий душ, (він підсилює ефект окситоцину), під душем можна зробити масаж (легкий) і дати груди дитині (або зцідити груди, потім запропонувати дитині груди для розсмоктування застою). Якщо після годівлі застій промацується;— слід зцідити груди. Якщо є підозра на інфікований мастит виключаються всякі теплові компреси (особливо спиртові!) через небезпеку виникнення абсцесу. Також потрібно виключити грубі масажі грудей;
  • між годуваннями на почервоніле місце прикладати лід (лід загорнути в тканину) на 5-10 хвилин. Лід не має лікувальних властивостей, але за рахунок скорочення проток знімає почервоніння та набряк груді;
  • якщо не можливо годувати грудьми, потрібно зціджувати молоко. Щоб не відбулося поширення інфекції в сусідні ділянки, зціджування повинні робитися електричним молоковідсмоктувачем, його можна взяти на прокат.

Якщо всі міри лікування маститу виявляються ефективними, то зціджування закінчують на 10-й день.

  • не обмежувати час перебування дитини біля грудей;
  • виключно грудне вигодовування (без допоювання та догодовування) у перші 6 місяців — 1 рік;
  • призначають додаткові зціджування залежно від складності, може бути від 1-го до 3-х на добу;
  • спати на спині або на боці;
  • вільний одяг, нетісний бюстгальтер;
  • як тільки відчується полегшення відразу ж почати знову прикладати дитину до грудей;— чим раніше, тим краще. Мастит проходить швидше, якщо годувати грудьми;
  • висока температура допомагає впоратися зі збудником. Збивати температуру тільки якщо хворій дуже погано, а не просто тому, що вона є;
  • якщо закупорена протока закінчується маленьким пухирцем на вершині соска, можна відкрити його стерильною голкою. Простерилізувати голку або шпильку, остудити, і проколоти міхур. Не треба длубатися в соску. Просто злегка проткнути пухирець збоку або зверху. Розкриття міхура зменшить біль у соску, навіть якщо не вдасться відразу спорожнити забиту протоку);
  • якщо закупорена протока не очистилася протягом 48 годин (звичайно проходить), часто допомагає фізіотерапія ультразвуком. Це можна зробити в лікарні. Доза: 2 watts/cm, безупинно, протягом п'яти хвилин до місця застою, один раз у день, до двох доз. Якщо дві фізіопроцедури не допомогли, немає ніякого сенсу продовжувати. Ультразвук допомагає й при повторюваних на тому самому місці застоях. Коли застої повторюються, деяким матерям може допомогти також прийом лецитина, одна капсула (1200 мг) 3 або 4 рази в день;
  • якщо через 2 дні поліпшення не наступило;— виникає небезпека інфікованого маститу. У цьому випадку лікування призначає лікар;— антибіотик, але його обов'язково треба попередити про те, що Ви хочете продовжувати годувати дитину грудьми. У цьому випадку лікар призначить ті антибіотики, які можна приймати жінці, що годує, не відмовляючись від годівлі грудьми;
  • якщо симптоми починають стихати, не треба починати прийом антибіотиків. Симптоми будуть поступово минати й зовсім зникнуть протягом наступних 2-5 днів. Температура звичайно падає в першу добу, біль минає через 24-48 годин, а ущільнення в груді розсмоктується за кілька днів. Червоність може залишитися протягом тижня або більше;
  • відпочинок допомагає впоратися з цією хворобою.

Ускладнення[ред.ред. код]

  • Абсцес: мастит іноді ускладнюється абсцесом. В цьому випадку не потрібно припиняти годівлю, навіть проблемною грудю. Раніше абсцес майже завжди розкривали хірургічним шляхом. Тепер частіше проводять кілька відсмоктувань за допомогою голки або дренажа при контролі радіографії;— це менше впливає на годівлю грудьми. Якщо є потрібна операція, розріз треба робити якнайдалі від ореола.

Гнійний (деструктивний) мастит[ред.ред. код]

Є такі форми — абсцедуюча, флегмонозна, гангренозна. Характеризується важким загальним станом, лихоманкою, збільшенням молочної залози, різкою болючістю, гіперемією шкіри (може бути із синцевим відтінком), лімфангоїтом, лімфаденітом (збільшення лімфатичних вузлів). Різке підвищення температури тіла до 39-40 °C, синдром загальної інтоксикації організму та інш.. При відсутності адекватної медичної допомоги та лікування, надалі може розвиватись сепсис.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування гнійного маститу — хірургічне, шо полягає в розтині гнійника та дренуванні молочної залози. Розрізи роблять півмісяцеві або ж у радіальному напрямі вздовж ходу вивідних проток, не чіпаючи сосків та навколососкові ділянки (ареолу). При множинних абсцесах нерідко виникає необхідність у кількох розрізах. Антибіотикотерапія та симптоматичне лікування обов'язкове, обсяг визначається хірургом в індивідуальному порядку. При лактаційному деструктивному маститі, немовля переводять на штучне вигодовування, не зважаючи на «метаболічний стрес» у дитини.

Профілактика[ред.ред. код]

  • підготовка грудей і сосків до годування, ще у період вагітності
  • часте прикладання дитини до грудей не рідше ніж що 2 год. (відмовитися від графіку годувань);
  • слідкування за правильністю прикладання до грудей
  • до та після годування гігієнічне обмивання (протирання) грудей
  • забирати груди після того як дитина їх відпустила, навчитися правильно забирати груди;
  • чергувати груди приблизно що 2 години;
  • вільний одяг, не тісний бюстгальтер;
  • сон на спині або на боці;
  • максимум уникання стресових ситуацій;
  • розумне фізичне навантаження;
  • виключно грудне вигодовування (без допоювання та догодовування) в перші 6 міс.;
  • перш ніж годувати грудьми після переохолодження потрібно розігрітись;
  • уникання травм грудей;
  • корисно також періодично масажувати груди перевіряючи на наявність болючих ущільнень;
  • зціджувати залишки молока після годування
  • при появі дрібних ушкоджень, використовувати «зеленку» та терміново проконсультуватись з лікарем

Інші захворювання молочних залоз[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Факультетська хірургія / Ред. В. О. Шідловський та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- 544 с.(С.356-363) ISBN 966-673-003
  • Голота В. Я., Алуев В. Н. Качественный состав молока при лактационном мастите // Акушерство і гінекологія.- 1984.- № 9.- С. 48-50. (рос.)
  • Дуденко Г. И., Дегтярук И. А. Послеродовый стафилококовый мастит.- К.:З.- 1984.- 120 с. (рос.)
  • Кузнєцов А. Я. Хірургічне лікування «сучасного» гострого лактаційного маститу // Шпитальна хірургія.- 1999.- № 3.- С.101-104.

Посилання[ред.ред. код]

захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.