Scaled Composites Stratolaunch Model 351

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Scaled Composites Stratolaunch Model 351
2018-01-28 StratolaunchAircraft 26071200028 6bbee9a16b o (crop).jpg
Тип літак-носій
Розробник Scaled Composites
Виробник Scaled Composites
Головний конструктор Берт Рутан
Перший політ 13 квітня 2019
Статус в розробці
Scaled Composites Stratolaunch Model 351 у Вікісховищі?

Stratolaunch Model 351 — американський літак-носій, складова частина авіаційно-космічної системи повітряного старту Stratolaunch. Літак має двофюзеляжну конструкцію й оснащений шістьма двоконтурними турбореактивними двигунами Pratt & Whitney PW4056. На кінець 2010-х є літаком з найбільшим розмахом крила в історії (117 м). Перша публічна демонстрація літака відбулася 31 травня 2017 року у Мохаве (Каліфорнія)[1].

Історія та перспективи проекту[ред. | ред. код]

На початку 2011 року компанія Dynetics почала вивчати проект, а в момент публічного оголошення в грудні 2011 року над ним вже працювало близько 40 співробітників.[2]

У травні 2012 року був побудований спеціальний ангар на базі Мохаве у Мохаве, штат Каліфорнія. [3] У жовтні 2012 року було відкрито першу виробничу будівлю площею 88000 м² для будівництва композитних секцій крила і фюзеляжу.[4]

У серпні 2015 року було зібрано 91 т конструкції.[5]

До червня 2016 року 300 осіб працювало в компанії Scaled Composites над проектом.[6]

Тестування[ред. | ред. код]

Літак вперше вилетів 13 квітня 2019 року в повітряному та космічному порту Мохаве. [7]

Конструкція[ред. | ред. код]

Stratolaunch Model 351 є двофюзеляжним монопланом з високорозташованим крилом довжиною 117 метрів, на якому в пілонах встановлені шість ТРД Pratt & Whitney PW4056. Довжина літака 73 метра, максимальна злітна вага 590 тонн, маса підвісного корисного навантаження 230 тонн. Система шасі має 8 стійок (6 основних і 2 носових) з 28 колесами. Конструкційно Stratolaunch дуже нагадує американський проект Conroy Virtus[en] запропонований на початку 70-х років для транспортування Спейс шаттл, а також російський проект 1990-х — літак-триплан «Геракл» (Молнія-1000).[8],[9]

Під час створення літака багато чого було взято або адаптовано від літака Boeing 747-400, включно із двигунами, авіонікою, шасі, для того, щоб зменшити вартість розробки.[2]

Порівняння Stratolaunch Model 351 з найбільшими літаками.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.ng.ru/photo/4002/?el=1 Самый большой самолет в мире был выкачен на летное поле
  2. а б Michael Mecham and Frank Morring, Jr. (Dec 19, 2011). Allen Places Big Bet On Air Launches. Aviation Week & Space Technology. 
  3. Doug Messier (May 5, 2012). Space Goose’s Nest Grows in the Mojave. Parabolic Arc. 
  4. Chris Bergin (May 24, 2013). Stratolaunch and Orbital – The Height of Air Launch. NASASpaceFlight.com. 
  5. а б Jason Silverstein (26 February 2015). SEE IT: World’s largest plane under construction in Calif.. NY Daily News. 
  6. Gates, Dominic (June 19, 2016). Paul Allen's giant plane takes shape in the desert, but its market is unclear. Seattle Times. 
  7. Flightradar24. Live Flight Tracker - Real-Time Flight Tracker Map. Flightradar24. Процитовано 13 April 2019. 
  8. Летающий космодром Пола Аллена: как Россия снова утратила приоритет. 10 июня 2017. Архів оригіналу за 14.06.2017. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 13-06-2017. Процитовано 29-06-2017. 

Посилання[ред. | ред. код]