Scarabeo 9

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
Назва: Scarabeo 9
Власник: Saipem
Будівник: верф CIMC Raffles Offshore, Яньтай, Китай
Завершений: 2011
Ідентифікатор: IMO 9480423 / MMSI 311046800
Статус: активне
Основні характеристики
Тип: напівзанурене бурове судно
Тоннаж:
Довжина: 115
Ширина: 78
Потужність: 8х5,4 МВт
Двигуни: 8 Wartsila
Місткість: буріння на глибинах до 3658 метрів, довжина свердловин до 15,2 км
Команда: проживання до 200 осіб

Scarabeo 9 – напівзанурене бурове судно типу Frigstad D90, споруджене з розрахунку на роботу в країнах, які знаходяться під санкціями США.

Грудень 2009-го, верф Yantai Raffles, кран завантажує головний блок судна вагою 17100 тон на баржу

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Судно спорудили у 2011 році на замовлення італійської компанії Saipem на верфі CIMC Raffles Offshore у китайському Яньтаї.

Scarabeo 9 розраховане на роботу в районах з глибинами моря до 3658 метрів та може бурити свердловини довжиною до 15,2 км. Для утримання позиції воно використовує систему динамічного позиціонування DP3.

Силова установка складається з восьми дизельних двигунів Wartsila потужністю по 5,4 (за іншими даними – 7,2) МВт.

На борту забезпечується проживання до 200 осіб.

Судно має майданчик для гелікоптерів, який може приймати машини типів AgustaWestland EH101 та Sikorsky 61.[1][2]

При спорудженні Scarabeo 9 важливою умовою була мінімізація використання обладнання та технологій походженням з США, що повинно було дозволити судну працювати в країнах, проти яких введені санкції США. Із головних вузлів Scarabeo 9 із США походить лише превентор – пристрій, який має попередити викид вуглеводнів зі свердловини у випадку аварійної ситуації.

Служба судна[ред. | ред. код]

Після спорудження Scarabeo 9 прибуло на Трініндад і Тобаго, де пройшло інспекцію на відповідність вимогам США. Після цього воно вирушило на Кубу, де мало спорудити кілька свердловин для різних замовників. Навесні 2012-го Scarabeo 9 пробурило свердловину Jaguey-1 для іспанської компанії Repsol. Її заклали в районі з глибиною моря 1700 метрів за три десятки кілометрів від північного узбережжя острова та дещо більше ніж за сотню кілометрів від Флориди. Свердловина виявилась «сухою».[3][4] У серпні 2012-го завершили Catoche 1X, закладену біля узбережжя провінції Пінар-дель-Ріо (західна частина Куби) на замовлення консорціуму малазійської Petronas та російського Газпрому, в якій знайшли нафтопрояви.[5] Нарешті, восені 2012-го для венесуельської компанії PDVSA пробурили свердловину Cabo de San Antonio 1X, закладену в районі західного завершення острова. Як і у попередніх, в ній не змогли виявити комерційних запасів вуглеводнів.[6]

З другого кварталу 2013-го Scarabeo 9 розпочало роботу в Анголі за багаторічним контрактом з італійським енергетичним гігантом Eni. Першим завданням стало спорудження разом з іншою буровою установкою Ocean Rig Poseidon 21 свердловин за проектом West Hub (родовища Сангос, Чінгуву та Мпунгі). Станом на липень 2014-го було завершено 18 свердловин. Глибина моря в районі робіт становила від 1000 до 1500 метрів.[7]

Судно продовжувало роботу в Анголі до серпня 2016-го, коли відплило на Канарські острови для проведення регламентних робіт, які захопили і перший квартал 2017-го.[8]

З грудня 2017-го по березень 2018-го Scarabeo 9 провадила спорудження у російському секторі Чорного моря свердловини Maria-1, замовниками якої було спільне підприємство Роснафти та Eni. Закладена в районі з глибиною моря 2109 метрів, свердловина досягла глибини у 5265 метрів та виявила зону карбонатного колектору завтовшки 300 метрів, проте без покладів вуглеводнів.[9][10][11][12]

У березні 2019-го Eni оголосила про відкриття у Середземному морі за півсотні кілометрів на північ від Синайського півострова газового родовища. Його виявили внаслідок спорудження Scarabeo 9 свердловини Nour-1 New Field Wildcat, закладеної в районі з глибиною моря 295 метрів. Вона досягнула позначки у 5914 метрів та виявила вугдеводні у відкладеннях олігоцену.[13]

У січні 2020-го Scarabeo 9 розпочала спорудження розвідувальної свердловини Trinity-1X, закладеної у румунському секторі Чорного моря на замовлення російської компанії «Лукойл». Свердловина із проектною глибиною 2975 метрів, розташована в районі з глибиною моря 1076 метрів, виявилась «сухою». Роботи завершили навесні і в квітні 2020-го судно пройшло Босфор у південному напрямку, рухаючись для проведення чергових регламентних робіт.[14][15][16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BalticShipping.com. BalticShipping.com. www.balticshipping.com (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 8 січня 2022.
  2. Scarabeo 9 | Saipem. www.saipem.com. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  3. Exit by Repsol rocks Cuban oil hopes. Financial Times. 30 травня 2012. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  4. Frigstad D90 rig drilled first well. Frigstad Engineering (норв.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  5. The D90 rig, Scarabeo 9, in operation. Frigstad Engineering (норв.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  6. PDVSA's Well Offshore Cuba Disappoints. Offshore Energy (амер.). 2 листопада 2012. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  7. Angola block 15/06 west hub project July 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  8. SAIPEM S.P.A., SAIPEM FINANCE INTERNATIONAL B.V. (2 issuers) Document incorporated by reference Document. sec.report. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  9. Exclusive: Rosneft, Eni fail to discover oil at Black Sea well - source. Reuters (англ.). 21 березня 2018. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  10. Роснефть завершила бурение 1-й разведочной скважины на шельфе Черного моря. С надеждой. neftegaz.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  11. «Роснефть» и Eni не нашли углеводородов в Черном море. Ведомости (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  12. Eni заморозила проект с Роснефтью на шельфе Черного моря. RCC.RU. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  13. Eni Finds Gas Offshore Egypt. Offshore Engineer Magazine (англ.). 14 березня 2019. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  14. Romgaz and GSP Start Trinity Project in the Black Sea. Energy Industry Review (брит.). 18 січня 2020. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  15. Afanasiev (58b00667a5209), Vladimir (18 листопада 2020). Lukoil set to divest from Black Sea gas block off Romania | Upstream Online. Upstream Online | Latest oil and gas news (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  16. VIDEO: Saipem's Scarabeo 9 rig crosses Bosphorus. Offshore Energy (амер.). 15 квітня 2020. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.