Sd.Kfz. 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панцирник GPzRt MTW (SdKfz 3)
Sdkfz3.jpg
Панцирники GPzRt MTW. Кінець 1920-х років
Історія використання
Оператори Веймарська республіка Веймарська республіка
Історія виробництва
Виробник Веймарська республіка Веймарська республіка, Daimler
Виготовлення 1921 - 1924
Виготовлена
кількість
31
Характеристики
Вага до 12 000 кг
Обслуга 7-9

Броня катані плити до 15 мм
Двигун карбюраторний, рядний, 6 циліндровий мотор Daimler ML 574 водяного охолодження,
100 к.с.
Підвіска залежна
4×4
Паливо бензин
Швидкість шосе: 50 км/год

Панцирник GPzRt MTW (SdKfz 3) був важким панцерником Рейхсверу міжвоєнного періоду.

Після завершення Першої світової війни з дозволу країн Антанти Веймарській республіці дозволили збудувати для потреб поліції 150 панцерників. На базі панцерника StrPzWg Daimler DZVR 21 для Рейхсверу з грудня 1920 почали випускати важкі неозброєні панцерники, здатні перевозити до 12 осіб без амуніції. Від свого прототипу від успадкував низьку прохідність. З 1928 поліційні і армійські панцерники обох модифікацій піддали модернізації. На командирських машинах встановили радіостанції з рамочними антенами здатні вести усні перемовини на відстані 5 км і передавати сигнали Морзе до 15 км.

У Вермахті вцілілі панцерники з 1935 отримали позначення SdKfz 3. Їх використовували як важкі тягачі, для навчання водіїв, радіофікованих штабних машин. Декілька панцерників SdKfz 3 взяли участь у захисті Берліна 1945 року.

Посилання[ред. | ред. код]