Soleil Royal (1670)
| «Сонце Короля» | ||
|---|---|---|
| "Soleil Royal" | ||
 | ||
| "Soleil Royal". Худ Паціні | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лінійний корабель І рангу | |
| Держава прапора |  Франція
| |
| Належність | La Marine Française, Військово-морський флот Франції | |
| Корабельня | верф Бресту | |
| Закладено | грудень 1668 | |
| Спущено на воду | 13 грудня 1669 | |
| Введено в експлуатацію | серпень 1670 - 1671 (?) | |
| Виведений зі складу флоту | згорів ніч 2-3 травня 1692 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1630тонн | |
| Довжина | 61 м | |
| Ширина | 15,64 м | |
| Осадка | 7,64 м (1637) | |
| Технічні дані | ||
| Екіпаж | 836
загалом 900-1200 чол. | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 102
| |
Soleil Royal (1670) (Сонце королівське) — французький 104-гарматний лінійний корабель І рангу, флагманський корабель адмірала Турвіля.
Корабель збудував на верфі Бресту (1688)-1671 корабел Лоран Губак (Laurent Hubac). Його спустили на воду (1669) як флагман «Ескадри Атлантики» (фр. Escadre du Ponant). ВВажався за один з найкраще збудованих, маневрених кораблів з багатим декором. Емблемою корабля було сонце, особисто вибране королем Людовиком XIV — «Королем-Сонце», яке було його символом. На трьох палубах трищоглового корабля розміщувалось 4-36 фунтові гармати (102—112).
Корабель базувався у Бресті. Був переозброєний для війни в 112-гарматний корабель (1688). Взяв участь у битвах при Біч-Хед (10 липня 1690), та Барфльорі (29 травня 1692), де був атакований трьома трипалубними лінкорами союзного англо-голландського флоту і зазнав важких пошкоджень. Через неможливість дійти до Бресту був залишений адміралом (перейшов на "" Ambitieux) у Шербурі разом з пошкодженими 2 лінкорами «Admirable», «Triomphant» і 2 фрегатами. Гавань була замалою для розміщення 3 лінійних кораблів, які посадили на мілину на схід від міста під захистом берегових батарей. Їх з моря прикривало 12 шлюпок і баркасів. 1 червня підійшов англійський флот з 27 кораблів з флагманом «Royal Sovereign» віцеадмірала Делаваля. Він відправив 16 більших кораблів з великою осадкою назад і перейшов на 70-гарматний «Grafton». Дві перші атаки були відбиті вогнем берегових батарей і через малу глибину заливу. У ніч 2-3 червня французькі кораблі були атаковані гребними човнами і 17 брандерами. Човен «Blaze» підпалив "Soleil Royal ", у якому вибухнули запаси пороху. Від вибуху з 883 моряків врятувався лише один. Також брандери підпалили два інші лінкори і фрегати.
- Bruno Robert, L'enseigne du Soleil-Royal, Parigi, éditions P. Téqui, 2007, p. 317. ISBN 978-2-7403-1386-2.
- Michel Vergé-Franceschi, Dictionnaire d'Histoire maritime, éditions Robert Laffont, 2002.
- Paul Le Cacheux, Corsaires et Fraudeurs de La Hague au XVII siècle, Saint-Lô, Imprimerie Félix Le Tual, 1924.
- Paweł Piotr Wieczorkiewicz Historia wojen morskich. Wiek żagla, Wydawnictwo Puls, Londyn 1995, ISBN 1-85917-030-7 (vol. I & II)
- SOLEIL ROYAL [Архівовано 29 листопада 2012 у Wayback Machine.] (фр.)
