Talamancaheros

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Talamancaheros
Tomocichla sieboldi
Tomocichla sieboldi
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Підряд: Губаневидні (Labroidei)
Родина: Цихлові (Cichlidae)
Підродина: Cichlasomatinae
Рід: Talamancaheros
Říčan & Novák, 2016 [1]

Див. текст.

Посилання
Віківиди: Talamancaheros
EOL: 51349573

Talamancaheros — рід цихлід, що зустрічається в швидких та з помірною течією річках на тихоокеанських схилах гір Таламанка в Коста-Риці та на заході Панами[1]. Виростають до 25 см стандартної довжини.[2]

Види і систематика[ред. | ред. код]

Станом на кінець 2020 року рід містив два визнані види[2]:

До того, як рід Talamancaheros був визнаний, ці види зараховувались до складу інших родів, серед яких Cichlasoma, Heros, Theraps, Tomocichla та інші, але вони не виявляють тісної спорідненості із жодним із них. Найближчим родичем Talamancaheros є Isthmoheros tuyrensis[1][3].

До 2016 року T. underwoodi вважався однією з популяцій T. sieboldii.[1]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Říčan, O.; Piálek, L.; Dragová, K.; Novák, J. (2016). Diversity and evolution of the Middle American cichlid fishes (Teleostei: Cichlidae) with revised classification (PDF). Vertebrate Zoology. 66 (1): 1—102. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2021.
  2. а б Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2020). Види роду Talamancaheros на FishBase. Версія за December 2020 року.
  3. McMahan, C.D.; Matamoros, W.A.; Piller, K.R.; Chakrabarty, P. (2015). Taxonomy and systematics of the herichthyins (Cichlidae: Tribe Heroini), with the description of eight new Middle American Genera (PDF). Zootaxa. 3999 (2): 211—234. Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2019. Процитовано 2 квітня 2021.