Texas Gas Transmission

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Texas Gas Transmission — газопровідна система в США, споруджена для поставок природного газу з регіону Мексиканської затоки до районів на південь від Великих озер.

Система була започаткована у 1928 році внаслідок прокладання трубопроводу від родовища Монро на півночі Луїзіани до Мемфісу в штаті Теннессі, здійсненого компанією Memphis Natural Gas Company.[1] В розташованому північніше Теннесі штаті Кентуккі в 1930-х роках компанія Kentucky Natural Gas проклала ряд газопроводів, включаючи відгалуження до Індіани.[2] В 1945 році ці компанії об'єднались в Texas Gas Transmission. На момент створення її мережі складались з двох ниток діаметром 450 мм від Монро до Теннессі та газопроводів в діаметрі 250 та 300 мм у Кентуккі та Індіані, які сукупно постачили в 1948 році 1,4 млрд м3.[3] Станом на 2016 рік довжина газопроводів системи досягла 6025 миль, а фактичний річний обсяг транспортування склав 24,7 млрд м3[4] (загальна номінальна пропускна здатність ще вище — понад 41 млрд м3 на рік станом на 2008-й).[5]

Основна траса газопроводу проходить з півночі Луїзіани (де з'єднуються гілки з півдня штату та сходу сусіднього Техасу) через південно-східний куточок Арканзасу та далі по лівому березі Міссісіпі та її притоки Огайо до південного сходу однойменного штату. Посередині маршруту до неї приєднується гілка з Арканзасу, яка транспортує продукцію сланцевої формації Файєтвіль. Крім цього, через Texas Gas Transmission може транспортуватись ресурс з:

  • хабу Генрі, котрий має інтерконектори з рядом газопроводів, що забезпечують постачання ресурсів із басейнів регіону Мексиканської затоки (Gulf South Pipeline, Bridgeline Pipeline, Acadian Gas System);[6]
  • хабу Перрівіль на півночі Луїзіани, який зокрема отримує ресурс сланцевих формацій Барнетт, Вудфорд та Хейнсвіль через системи Gulf Crossing та Enable Gas Transmission;[7][8]
  • трубопроводів Fayetteville Express Pipeline та Ozark Gas Transmission, що обслуговують басейн Арком у штатах Оклахома та Арканзас (включаючи сланцеву формацію Файєтвіль, до якої, як згадувалось вище, у системи Texas Gas Transmission є власна гілка);[9][10]
  • газопроводу Rockies Express, спорудженого для постачання на схід продукції басейнів Скелястих гір;[9]
  • трубопроводу-інтерконектору Midwestern Gas Transmission, який з'єднує газовий хаб Joliet на околиці Чикаго з цілим рядом газопровідних систем.[11]

Також ще в Луїзіана було створене з'єднання з терміналом для прийому зрідженого природного газу Сабін-Пасс (через трубопровід Kinder Morgan Louisiana Pipeline).[12] Проте в середині 2010-х років внаслідок «сланцевої революції» термінал перетворили на завод із зрідження газу для експорту. При цьому систему Texas Gas Transmission планується використати для постачання сюди сировини з північно-східних штатів, де розробляються формації Утіка та Марцеллус. З цією метою буде реверсовано ділянку довжиною 690 миль від Lebanon в Огайо до компресорної станції Gillis в Луїзіані (проект Ohio-Louisiana Access Project, OLAP).[13]

У складі Texas Gas Transmission діє дев'ять підземних сховищ газу загальним активним об'ємом 2,4 млрд м3.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hatheway, Allen W. (27 липня 2011). Remediation of Former Manufactured Gas Plants and Other Coal-Tar Sites (англ.). CRC Press. ISBN 9780824791063. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  2. Waples, David A. (26 квітня 2012). The Natural Gas Industry in Appalachia: A History from the First Discovery to the Tapping of the Marcellus Shale, 2d ed (англ.). McFarland. ISBN 9780786491544. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  3. Boardwalk Pipeline Partners - History. www.bwpmlp.com. Архів оригіналу за 24 січня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  4. а б Texas Gas - Overview. www.txgt.com. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  5. EIA - Natural Gas Pipeline Network - Largest Natural Gas Pipeline Systems. www.eia.gov. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  6. Hub Henry map. Архів оригіналу за 17 березня 2015.
  7. Gulf Crossing - GulfCrossingProject03022010. www.gulfcrossing.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  8. Perryville Center Natural Gas Hub - A Barrel Full. abarrelfull.wikidot.com (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  9. а б Natural Gas Pipelines Steve Kean and Tom Martin (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2016.
  10. LINK® Informational Postings. infopost.spectraenergy.com (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  11. Midwestern Gas Transmission Map (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2014.
  12. Kinder Morgan - Business - Gas Pipelines - Central - KMPL. www.kindermorgan.com. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  13. Begin the Sabine—Natural Gas Supply and Long-Haul Deliveries to the New LNG Terminal | RBN Energy. rbnenergy.com (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.