Політика ненасильницьких дій
Політика ненасильницьких дій — тритомна книжка з політології написана Джином Шарпом і опублікована в 1973 році.
Список[ред. | ред. код]
198 методів ненасильницьких дій (англ. 198 Methods of Nonviolent Action) — список ненасильницьких методів боротьби створений і опублікований в 1973 році в книзі «Політика ненасильницьких дій». У 1994 році список повторно був опублікований у якості додатку до книги Шарпа «Від диктатури до демократії». Згодом список став розповсюджуватися у світі, ставши практичним керівництвом дій для протестуючих в багатьох країнах світу[1][2].
Згідно з Джином Шарпом, у людей, що ведуть ненасильницьку боротьбу, є в розпорядженні цілий арсенал «ненасильницької зброї». У списку методи розділені на три основні категорії:
- ненасильницький протест і переконання;
- відмова від співпраці (соціальної, економічної і політичної);
- ненасильницьке втручання.
Ці категорії у свою чергу поділяються на підкатегорії. Список вільно розповсюджується в інтернеті у якості посібника для борців проти диктатур та окупацій у всьому світі[3].
Критика[ред. | ред. код]
Список традиційно жорстко критикується представниками політичних режимів, які, на думку дослідників, можна назвати диктаторськими або поліцейськими[4]. Відповідні критики заявляють про насильницьку направленість методів, а також про незаконність більшості методів, на їхню думку. Наприклад, в Росії вийшла книга Е. Черепанова «Керівництво з протидії кольоровим революціям» з антитезами до списку Шарпа[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 198 МЕТОДІВ НЕНАСИЛЬНИЦЬКИХ ДІЙ. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
- ↑ Актуальні книги цього літа. Що почитати про протести, революції і диктаторів. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
- ↑ Джин Шарп и его теория ненасильственных действия. www.partner-inform.de (рос.). Процитовано 16 грудня 2022.
- ↑ Волання в пустелі. Ще раз про те чому ненасильницький спротив ефективніший за силовий (+ уривок з Шарпа). texty.org.ua. Процитовано 16 грудня 2022.
- ↑ Руководство по противодействию цветным революциям - Черепанов Эдуард. royallib.com (рос.). Процитовано 16 грудня 2022.
|
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |