Джин Шарп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Джин Шарп (Gene Sharp; нар. 21 січня 1928) — професор політології відомий як автор робіт про ненасильницьке протистояння: його називали як «Макіавеллі ненасильства» так і «Карл фон Клаузевіцем ненасильницької війни».[1]

Джин Шарп є засновником Інституту Альберта Ейнштейна[en], непідприємницької організації, що вивчає та сприяє використанню ненасильницького протистояння у конфліктах по всьому світу.

Біографія[ред.ред. код]

В Університеті штату Огайо в 1949 році отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук з суспільних наук і в 1951 році магістра гуманітарних наук з соціології.[2]

Провів 9 місяців в ув'язненні за громадянську непокору армійському заклику під час Корейської війни.[3] В цей період був троцькістом за своїми поглядами.

Після звільнення дев'ять років жив у Норвегії та Англії.

У 1964 році в Оксфордському університеті захистив дисертацію по темі «Ненасильницькі методи повалення режимів» отримавши вчений ступінь доктора філософії з політичної філософії.

З 1965 року веде дослідницьку роботу в галузі міжнародних відносин в Уізерхедском центрі міжнародних відносин[4] Гарвардського університету.

З 1972 року — професор політології в Масcачусетському університеті в Дортмунді.

У 1983 році заснував Інститут імені Альберта Ейнштейна — некомерційну організацію, що займається методами використання ненасильницьких дій в конфліктах по всьому світу.

Внесок у науку[ред.ред. код]

Зробив великий вклад в теорію ненасильницької боротьби проти державної влади. Зібрав і докладно описав методи ненасильницької боротьби, а також деякі варіанти їх взаємодії. Методи можуть бути використані в будь-якій комбінації в будь-якій країні.

Найбільш відомі праці: «Від диктатури до демократії» («From Dictatorship to Democracy»)

«Політика ненасильницької дії» («The Politics of Nonviolent Action»)

«Ганді як політичний стратег» («Gandhi as a Political Strategist») (1979)

«Зробити Європу нескореною» («Making Europe Unconquerable») (1986)

«Опір, політика і американська боротьба за незалежність, 1765—1775» («Resistance, Politics, and the American Struggle for Independence, 1765—1775») (1986)

«198 методів ненасильницьких дій» («198 Methods of Nonviolent Action»)

У передмові до книги «Від диктатури до демократії» Джин Шарп пише: «Одне з головних питань, яке хвилювало мене протягом багатьох років: як народ, люди можуть запобігти появі або ліквідувати диктатуру. Цей мій інтерес частково походить від переконання, що людська особистість не повинна придушуватися і знищуватися подібними режимами. Це переконання підкріплювалося публікаціями про важливість дотримання прав і свобод людини, про природу диктатури (від Аристотеля до аналітиків тоталітаризму) і про її історію (особливо нацистського і сталінського режимів)».

Книги Шарпа переведені на десятки мов і використовуються, як практичні посібники борцями проти державної влади в усьому світі.[5]

Практична діяльність[ред.ред. код]

Джин Шарп не приймає особистої участі в практичних діях своїх послідовників, за рідкісними винятками. Зокрема, в 1990—1991 роках Шарп відвідував Прибалтику, де консультував політиків, які прагнули до незалежності прибалтійських країн від СРСР. У Литві він працював з Аудрюсом Буткявічюсом[6], в Латвії — з Талаву Юндзісом.

Вплив Шарпа[ред.ред. код]

Вчення Шарпа здійснили вплив на опозиційні організації та розвиток конфліктів по всьому світі. Найсвіжішими та найпомітнішими подіями, в яких його праці зіграли роль, була серія «кольорових революцій» Східної Європи. Підручник Шарпа «Від диктатури до демократії» слугував базисом для дій ряду молодіжних організацій у цих подіях: сербського «Отпору» (члени якого також проходили тренування у Інституті Альберта Ейнштейна), грузинської «Кмара», української «Пора!» (чорної) і «Спротиву», киргизької «КельКель» та білоруського «Зубру».

У своєму інтерв'ю 2004 року на «Радіо Нідерланди» (нід. Radio Nederland), активіст «Пора!» (чорної) Олег Кирієнко заявив:

«Біблією „Пори“ є книга Джина Шарпа, що також використовувалась „Отпором“, що називається „Від диктатури до демократії“. Активісти Пори переклали її власноруч. Ми написали пану Шарпу та в Інститут Альберта Ейнштейна у Сполучених Штатах, і він був дуже прихильним щодо нашої ініціативи, а згодом Інститут надав кошти для друку понад 12000 копій цієї книжки»[7]

Праці Шарпа щодо «цивільної оборони» (англ. Civilian-Based Defense)[8] використовувалися урядами Литви, Латвії та Естонії під час їхнього відокремлення від Радянського Союзу у 1991 році.

Веб-сайт Інституту Альберта Ейнштейна містить чисельні роботи Шарпа англійською та понад 60 перекладів на 40 мов світу.

Журналісти газети The New York Times висловили думку, що Шарп міг стати ідейним батьком арабської весни. Так, відомо, що його праці були переведені на арабську мову. Ці роботи, зокрема, використовувалися на тренінгах в Каїрі Міжнародним центром ненасильницьких конфліктів. Там з ідеями американського вченого познайомилися туніські опозиціонери. «Брати-мусульмани» виклали брошуру Шарпа «Від диктатури до демократії» на своєму сайті, щоб з нею міг ознайомитися кожен охочий.[9]

Критика[ред.ред. код]

Тьєррі Мейсан[10] в статті «Інститут Альберта Ейнштейна: відмова від застосування насильницьких методів у версії ЦРУ» звинувачує Шарпа у співпраці зі спеціальними службами США. Список «198 методів ненасильницьких дій» («198 Methods of Nonviolent Action») включає свідомо протизаконні дії, а пункт 148 включає прямо насильницький метод: «заколот». Основний зміст списку — заходи, які можуть розглядатися як методи політичного і економічного саботажу.

Публикации[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Weber, Thomas. Gandhi as Disciple and Mentor. Cambridge University Press, Cambridge 2004
  2. GENE SHARP A Biographical Profile.
  3. Gene Sharp: Author of the nonviolent revolution rulebook
  4. Weatherhead Center for International Affairs
  5. http://www.bbc.com/russian/international/2012/02/120217_gene_sharp_revolutions_interview.shtml
  6. Буткявичюс, Альгирдас. 
  7. Margreet Strijbosch «Ukraine: the resistance will not stop», Radio Netherlands, 25-11-2004
  8. Дивись, наприклад, http://aeinstein.org/organizationsd7c2.html
  9. Stolberg, Sheryl GayShy U.S. Intellectual Created Playbook Used in a RevolutionNew York Times (December 16, 2011)
  10. Мейсан, Тьерри. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%B0%D0%BD,_%D0%A2%D1%8C%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8 (російськая). 
  11. According to Gene Sharp's Preface to How Nonviolent Struggle Works (2013): «The present text is an extreme abridgement of the published The Politics of Nonviolent Action. The original condensation was prepared by Jaime Gonzalez Bernal in Spanish in Mexico and published as La Lucha Politica Nonviolenta…. in March 1988… The English language text here is primarily Mr. Glozalez Bernal's condensation returned to English. It has been evaluated and edited with the important assistance of Caridad Inda. She has made major contributions to this text from 1987 to this edition in 2013. I have made limited recent changes and additions to both the English and the Spanish texts and have changed the title to How Nonviolent Struggle Works» (pp. xi–xii).

Посилання[ред.ред. код]