Окулярник інжировий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Zosterops ficedulinus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Окулярник інжировий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Окулярникові (Zosteropidae)
Рід: Окулярник (Zosterops)
Вид: Окулярник інжировий
Zosterops ficedulinus
Hartlaub, 1866
Посилання
Вікісховище: Zosterops ficedulinus
Віківиди: Zosterops ficedulinus
ITIS: 563832
МСОП: 103890694
NCBI: 989647

Окулярник інжировий[2] (Zosterops ficedulinus) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae)[3]. Ендемік Сан-Томе і Принсіпі. Сан-томейський окулярник раніше вважався конспецифічним з інжировим окулярником[4].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 10,5 см, вага 7—8 г. Верхня частина тіла темно-оливково-зелена, тім'я бурувато-оливкове. Скроні і обличчя світло-сірі, нижня частина тіла білувата. Горло й верхня частина грудей поцятковані темними смужками. Боки оливково-коричневі. Дзьоб коричнево-роговий, лапи коричнево-сірі.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Інжирові окулярники є ендеміками острова Принсіпі. Вони живуть у незайманих рівнинних і гірських тропічних лісах на півдні острова, на висоті до 1600 м над рівнем моря.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП вважає цей вид таким, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінкою дослідників, популяція інжирових окулярників становить 350—1000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Zosterops ficedulinus. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 September 2021.
  4. M. Melo, B.H. Warren & P.J. Jones. Rapid parallel evolution of aberrant traits in the diversification of the Gulf of Guinea white-eyes (Aves, Zosteropidae). „Molecular Ecology”. 20 (23), ss. 4953–4967, 2011. doi:10.1111/j.1365-294X.2011.05099.x [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).