Перегляд вихідного коду сторінки Європейське космічне агентство

{{Картка компанії
|назва                 = Європейське космічне агентство
|оригінальна назва     = European Space Agency
|логотип               = Європейське космічне агентство.svg
|тип                   = <!-- організаційно-правова форма -->
|лістинг               = 
|спеціалізація         = 
|гасло                 = 
|доля                  = 
|попередник            = 
|наступник             = 
|заснування            = <!-- рік заснування -->
|дата                  = <!-- дата заснування -->
|коментар              = <!-- Коментар або виноски, що стосуються заснування -->
|засновник             = 
|закриття              = 
|причина закриття      = 
|розташування          = 
|попередні назви       = 
|філії                 = 
|територія діяльності  = 
|ключові особи         = 
|галузь                = 
|продукція             = 
|послуги               = 
|виторг                = 
|операційний прибуток  =
|EBITDA                = 
|чистий прибуток       = 
|aum                   = 
|активи                = 
|власний капітал       = 
|власник               = 
|число співробітників  = 
|число клієнтів        = 
|холдинг               = 
|структурні підрозділи = 
|дочірні компанії      = 
|ЄДРПОУ                = 
|сайт                  = 
|примітки              = 
}}
'''Європе́йське космі́чне аге́нтство, ЄКА''' (''European Space Agency, ESA'')&nbsp;— міжнародна організація, що займається здійсненням спільних космічних досліджень, а також практичним використанням штучних супутників. Заснована 30 травня 1975 року. Штаб-квартира розташована в Парижі. ЄКА має в штаті 2000 працівників<ref>{{Cite web|url=http://www.esa.int/About_Us/Careers_at_ESA/Frequently_asked_questions|title=Frequently asked questions|last=esa|website=European Space Agency|accessdate=2016-03-18|archive-date=22 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180922195022/http://www.esa.int/About_Us/Careers_at_ESA/Frequently_asked_questions}}</ref>, а річний бюджет становить близько 5,25 млрд євро / 5,7 млрд дол. (2016)<ref>{{Cite web|url=http://www.esa.int/spaceinimages/Images/2016/01/ESA_budget_2016_by_domain|title=ESA budget 2016 by domain|website=European Space Agency|accessdate=2016-03-18|archive-date=12 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160312173654/http://www.esa.int/spaceinimages/Images/2016/01/ESA_budget_2016_by_domain}}</ref>.

== Країни-учасники ==
[[Файл:Location ESA member countries.svg|thumb|300px|{{legend|#5B9ED7|Країни-члени ЄКА}}{{legend|#5FB4A1|Країни-співробітники ЄКА}}{{legend|#3D9345|Підписали угоду про співробітництво}}]]

=== Засновники (учасники з [[1975]]) ===
* {{flagcountry|Бельгія}}
* {{flagcountry|Великобританія}}
* {{flagcountry|Данія}}
* {{flagcountry|Іспанія}}
* {{flagcountry|Італія}}
* {{flagcountry|Нідерланди}}
* {{flagcountry|Німеччина}}
* {{flagcountry|Франція}}
* {{flagcountry|Швейцарія}}
* {{flagcountry|Швеція}}

=== Інші учасники ===
* {{flagcountry|Ірландія}} (з 10 грудня 1980 року)
* {{flagcountry|Австрія}} (з 30 грудня 1986 року)
* {{flagcountry|Норвегія}} (з 30 грудня 1986 року)
* {{flagcountry|Фінляндія}} (з 1 січня 1995 року)
* {{flagcountry|Португалія}} (з 14 листопада 2000 року)
* {{flagcountry|Греція}} (з 9 березня 2005 року)
* {{flagcountry|Люксембург}} (з 30 червня 2005 року)
* {{flagcountry|Чехія}} (з 12 листопада 2008 року)
* {{flagcountry|Румунія}} (з 22 грудня 2011 року)
* {{flagcountry|Польща}} (з 19 листопада 2012 року)
* {{flagcountry|Естонія}} (з 4 лютого 2015 року)
* {{flagcountry|Угорщина}} (з 24 лютого 2015 року)

[[Словенія]], [[Латвія]], [[Словаччина]], [[Литва]], [[Болгарія]] i {{flagcountry|Канада}} беруть участь в окремих проєктах. [[Україна]], [[Туреччина]], [[Кіпр]], [[Ізраїль]] i [[Мальта]] підписала угоду про співробітництво з Європейським космічним агентством.

У липні 2022 року ЄКА припинило співпрацю з [[Роскосмос]]ом у проєктах з вивчення Марса<ref>{{Cite web|title=ЄКА припиняє співпрацю з Роскосмосом у проектах по Марсу|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/eka-prekrashchaet-sotrudnichestvo-roskosmosom-1657646848.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-07-12|language=ru}}</ref>.

== Проєкти ==

=== Виконані проєкти ===

==== Космічний телескоп Hipparcos ====
{{main|Гіппаркос|l1=Hipparcos}}
Астрометричний проєкт ''Hipparcos'' був призначений для високоточного вимірювання [[паралакс]]ів зір, визначення відстані до них та вимірювання їх [[власний рух|власного руху]]. Його назва&nbsp;— акронім від {{lang-en|'''Hi'''gh '''p'''recision '''par'''allax '''co'''llecting '''s'''atellite}}&nbsp;— супутник для збирання високоточних паралаксів, була співзвучною з ім'ям грецького астронома [[Гіппарх]]а.

Розробка проєкту почалася 1980 року. Супутник було запущено у серпні 1989 року. Через відмову двигуна телескоп не було виведено на заплановану [[геостаціонарна орбіта|геостаціонарну орбіту]]. Утім, спостереження можна було здійснювати й на [[геоперехідна орбіта|геоперехідній орбіті]], щоправда, внаслідок перетину [[Радіаційні пояси|радіаційних поясів]] частина спостережень (близько третини) втрачалася. Телескоп працював до березня 1993 року, коли експеримент було достроково припинено. Обробка результатів тривала до серпня 1996 року, результати було опубліковано в червні 1997 року.

Загальні витрати (включаючи витрати на обробку даних) склали близько 600&nbsp;млн євро. За результатами основного експерименту було визначено [[Астрометрія|астрометричні]] параметри понад сто тисяч зір із точністю, яка на два порядки перевершувала найкращі наземні виміри, а за результатами додаткового експерименту (який отримав назву ''Tycho''&nbsp;— на честь [[Тихо Браге]]) було визначено астрометричні параметри ще мільйона зір. Точність вимірів додаткового експерименту була меншою, але вона також перевершувала найкращі наземні виміри. У тому ж експерименті ''Tycho'' було визначено ще й фотометричні параметри того ж мільйона зір. Точність дещо поступалася найкращим наземним вимірам, але фотометрію вперше було зроблено для всього небосхилу одним інструментом. За результатами місії опубліковано два [[астрономічний каталог|зоряні каталоги]], які мають більшу точність та краще задовольняють потреби астрономів, аніж каталоги, створені за результатами наземних спостережень.

==== Автоматичний космічний зонд «Rosetta» ====
{{докладніше|Розетта (космічний апарат)}}
'''«Rosetta»'''&nbsp;— [[космічний зонд]], запущений Європейським космічним агентством 2 березня 2004 року. Мета польоту&nbsp;— дослідження [[Комета Чурюмова — Герасименко|комети Чурюмова — Герасименко]]. Апарат складається з двох частин: власне космічного зонда «Розетта» ({{lang-en|Rosetta space probe}}), що вийшов на орбіту комети, та спускового модуля [[Філи (космічний апарат)|«Філи»]] ({{lang-en|Philae lander}}). У серпні 2014 року апарат підійшов упритул до комети та супроводжував її до Сонця. Зонд здійснив м'яку посадку на комету 12 листопада 2014 року{{джерело}}. Місію апарата завершено 30 вересня 2016 року.

==== Космічний телескоп «Гершель» ====
{{main|Гершель (космічний телескоп)|l1=Космічний телескоп «Гершель»}}
Космічний апарат запустили 14 травня 2009 року з [[Куру (космодром)|космодрому Куру]] у [[Французька Гвіана|Французькій Гвіані]]. Разом із [[Гершель (космічний телескоп)|телескопом «Гершель»]] цієї ж ракетою-носієм було виведено на орбіту астрономічний супутник «[[Планк (космічний телескоп)|Планк]]». Вартість проєкту (з вартістю об'єднаного запуску) становила приблизно 1,9 мільярда євро<ref>{{Cite web |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/8050157.stm |title=Lift-off for European telescopes |accessdate=19 вересня 2009 |archive-date=29 жовтня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091029074039/http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/8050157.stm }}</ref>.

Космічний телескоп із діаметром дзеркала 3,5&nbsp;м виконував спостереження в [[інфрачервон]]ому діапазоні.

Апарат обертався навколо [[точки Лагранжа]] ''L''<sub>2</sub>, яка розташована на відстані близько 1,5&nbsp;млн км від Землі у бік, протилежний [[Сонце|Сонцю]].

Основна наземна станція, що забезпечувала діяльність телескопа&nbsp;— антена глибокого космосу в [[Нью-Норсія|Нью-Норсії]] (Австралія), що належить Європейському космічному агентству<ref>[http://www.esa.int/SPECIALS/Operations/SEMO4HZTIVE_0.html ESA Herschel operations page] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121016172421/http://www.esa.int/SPECIALS/Operations/SEMO4HZTIVE_0.html |date=16 жовтня 2012 }}{{ref-en}}</ref>.

Функціонування було розраховано на три роки. Основним обмежуючим фактором було випаровування [[гелій|гелію]] з [[кріостат]]у, що забезпечує охолодження детекторів до робочої температури у 2[[Кельвін (одиниця СІ)|K]]. Кріостат містив близько 2000 літрів рідкого гелію у стані [[Надплинність|надплинності]]. Гелій поступово випаровувався і в травні 2013 року роботу телескопа було припинено.

==== Автоматичний вантажний космічний корабель ====
{{main|ATV (Космічний корабель)|l1=Automated Transfer Vehicle}}
Починаючи із 1995 року, Європейське космічне агентство витратило близько 1,9 мільярда доларів США на проєктування і створення [[ATV (Космічний корабель)|першого вантажного корабля]] та на створення наземного обладнання для слідкування і керування кораблем. Вартість власне європейського вантажного корабля становить 304 мільйони доларів, а повні витрати на політ одного вантажівника становлять 532 мільйони доларів. У проєкті створення європейської космічної вантажівки брали участь 10 країн. Основні витрати (близько 47&nbsp;%) несе [[Франція]], доля [[Німеччина|Німеччини]]&nbsp;— 24&nbsp;%, [[Італія|Італії]]&nbsp;— 13&nbsp;%. Перший старт здійснено 9 березня 2008 року<ref>{{Cite web |url=http://www.esa.int/esaMI/ATV/SEMN96K26DF_0.html |title=Архівована копія |accessdate=10 серпня 2009 |archive-date=22 травня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080522065845/http://www.esa.int/esaMI/ATV/SEMN96K26DF_0.html }}</ref>. Корабель отримав назву «Жюль Верн». Він успішно пристикувався до [[Міжнародна космічна станція|Міжнародної космічної станції]] (МКС) 3 квітня та доставив туди близько 5 тонн вантажів.

Польоти європейської космічної вантажівки керувалися командою із 60 осіб із центру управління польотами ([[Центр керування польотами|ЦУП]]), що розташований у [[Тулуза|Тулузі]] (Франція). Надалі передбачалося запускати один корабель кожні 13—15 місяців, однак 2014 року програму було завершено.

=== Поточні космічні проєкти ===

==== Астрометричний телескоп «Gaia» ====
{{Main|Gaia}}
'''Gaia'''&nbsp;— [[Космічна обсерваторія|космічний телескоп]] Європейського космічного агентства (ЄКА), головною ціллю якого є точне [[Астрометрія|визначення положень зір на небі]], зокрема вимірювання відстаней до них [[Паралакс|паралактичним методом]]. Місія Gaia є науковою наступницею місії ЕКА [[Гіппаркос|Hipparcos]] (1989-1993), але досліджує в 10 000 разів більше об’єктів і визначає їхні позиції в 200 разів точніше. Gaia спеціалізується на об’єктах від 3 до 21 [[Видима зоряна величина|зоряної величини]], втрачаючи як найяскравіші, так і занадто тьмяні зорі. Космічний апарат був запущений 19 грудня 2013 року з космодрому [[Куру (космодром)|Куру]] за допомоги російської [[Союз-2 (ракета-носій)#Союз-СТБ|ракети-носія Союз-СТ-Б]] і невдовзі після того його вивели на [[Орбіта Ліссажу|орбіту Ліссажу]] навколо [[точки Лагранжа]] L<ref>{{cite web|url=http://www.spaceflightnow.com/soyuz/vs06/status.html|title=Mission Status Center|last=Clark|first=Stephen|date=19 грудня 2013|publisher=Spaceflight Now|work=Soyuz Launch Report}}</ref><ref name="BBCLaunch">{{cite web|url=https://www.bbc.co.uk/news/science-environment-25426424|title=BBC News – Gaia 'billion star surveyor' lifts off|last=Amos|first=Jonathan|date=19 грудня 2013|publisher=[[BBC]]}}</ref>.

==== Автоматична міжпланетна станція «Hera» ====
9 жовтня 2024 року, компанія SpaceX запустила автоматичну міжпланетну станцію (АМС) Європейського космічного агентства (ЄКА) до навколоземного астероїда [[65803 Дідим|Дідім]]. Запуск було здійснено в рамках місії Hera. Запуск був проведений з мису Канаверал у Флориді (США). Запуск станції пройшов штатно, Falcon 9 вивела космічний корабель «Hera» на орбіту приблизно через 76 хвилин після другого спрацьовування верхнього ступеня, що було необхідно для виведення АМС на міжпланетну траєкторію. Згідно плану польоту, автоматична міжпланетна станція «Hera» долетить до навколоземного астероїда Дідім, безпечного для нашої планети, який максимально наближався до Землі на відстань 7,18&nbsp;млн км. Далі «Hera» відвідає супутник астероїда Дідім – Діморфос<ref>[https://processer.media/ua/spacex-vidpravila-ievropejsku-mizhplanetnu-stanciju-do-asteroida-didimos/ SpaceX відправила європейську міжпланетну станцію до астероїда Дідімос. October 9th, 2024]</ref>.

==== Інші поточні проєкти ====
* «<nowiki/>[[Евклід (космічний телескоп)|Евклід]]<nowiki/>»&nbsp;— космічний телескоп видимого та ближнього інфрачервоного діапазону.
* «<nowiki/>[[Марс-експрес]]<nowiki/>»&nbsp;— [[автоматична міжпланетна станція]] (ЄКА), що призначена для [[дослідження Марса]].
* [[Jupiter Icy Moons Explorer|''Jupiter Icy Moons Explorer'']] (''JUICE'')&nbsp;— космічний апарат для вивчення системи Юпітера, зокрема його супутників. Запуск заплановано на 2022 рік, прибуття до системи Юпітера&nbsp;— 2029 року.

=== Проєкти в розробці ===
* [[Laser Interferometer Space Antenna|''Laser Interferometer Space Antenna'']] (''LISA'')&nbsp;— космічний інтерферометр для виявлення та вимірювання гравітаційних хвиль.
* [[AIDA (місія)|''Asteroid Impact & Deflection Assessment'']] (''AIDA'')&nbsp;— вивчення кінетичних ефектів від зіткнення космічного апарата з астероїдом<ref>{{Cite web |url=http://www.esa.int/Our_Activities/Space_Engineering_Technology/Asteroid_Impact_Mission/Asteroid_Impact_Deflection_Assessment_mission |title=Архівована копія |accessdate=25 липня 2017 |archive-date=20 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180220230710/http://www.esa.int/Our_Activities/Space_Engineering_Technology/Asteroid_Impact_Mission/Asteroid_Impact_Deflection_Assessment_mission }}</ref>.
* Європейський аналог [[Starlink]]&nbsp;— Європейське космічне агентство разом з [[Європейська комісія|Єврокомісією]], країнами союзу, ти приватними компаніями планує витратити 6,8&nbsp;млрд євро на будівництво супутникової системи до 2027 року<ref>{{Cite web|title=Press corner|url=https://ec.europa.eu/commission/presscorner/home/en|website=European Commission - European Commission|accessdate=2022-02-16|language=en|archive-date=25 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200825095835/https://ec.europa.eu/commission/presscorner/home/en}}</ref><ref>{{Cite web|title=Як у Ілона Маска. Європа витратить мільярди на аналог супутників SpaceX|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ilona-maska-evropa-potratit-milliardy-analog-1645003582.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-02-16|language=ru|archive-date=16 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220216165939/https://www.rbc.ua/ukr/news/ilona-maska-evropa-potratit-milliardy-analog-1645003582.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=EU to Build Satellite Internet System to Rival SpaceX's Starlink|url=https://www.pcmag.com/news/eu-to-build-satellite-internet-system-to-rival-spacexs-starlink|website=PCMAG|accessdate=2022-02-16|language=en|archive-date=16 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220216165941/https://www.pcmag.com/news/eu-to-build-satellite-internet-system-to-rival-spacexs-starlink}}</ref>.
* Європейське космічне агентство (ЄКА) фінансує декілька досліджень, які вивчатимуть використання [[Ядерний ракетний двигун|ядерного ракетного двигуна]] для дослідження далекого космосу. Ядерний електричний двигун (NEP) потенційно може подолати існуючі обмеження та запустити космічні місії в нову епоху, дозволяючи людству досягати космосу далі, ніж будь-коли раніше. Одне з досліджень, які фінансує ЄКА, а саме&nbsp;— «Попередня Європейська оцінка ядерної електричної установки для космічних застосувань (RocketRoll)», ведеться вченими з Празького університету, [[Штутгартський університет|Штутгартського університету]] та інженерами з ''OHB Czechspace'' та ''OHB System'' у [[Бремен]]і (Німеччина)<ref>[https://portaltele.com.ua/news/kosmos/yevropa-hoche-stvoryty-yadernu-raketu-dlya-doslidzhennya-dalekogo-kosmosu.html Європа хоче створити ядерну ракету для дослідження далекого космосу. 03.05.2023]</ref>.

== Див. також ==
* [[Європейська кооперація зі стандартизації в галузі космічної техніки]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1072/58/1/13/#24778 Європейське космічне агентство] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160730090156/http://cyclop.com.ua/content/view/1072/58/1/13/#24778 |date=30 липня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|2}}
* [http://www.esa.int/ Офіційний сайт ЄКА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080913083101/http://www.esa.int/ |date=13 вересня 2008 }}
* [http://europa.dovidka.com.ua/ee.html#_Toc90362156 Глосарій термінів Європейського Союзу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070418210746/http://europa.dovidka.com.ua/ee.html#_Toc90362156 |date=18 квітня 2007 }}
* [https://web.archive.org/web/20100316203007/http://ec.europa.eu/enterprise/policies/space/index_en.htm A European strategy for space]
* [http://www.youtube.com/watch?v=rbxfqJQjKVA ESA 50 years] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140908145153/https://www.youtube.com/watch?v=rbxfqJQjKVA |date=8 вересня 2014 }}&nbsp;— відео присвячене 50 річниці Європейської космічної агенції.
{{Національні космічні агентства}}
{{Європейське космічне агентство}}
{{Програма Артеміда}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Міжнародні організації Європи]]
[[Категорія:Космічні агентства]]
[[Категорія:Міжнародні наукові організації]]
[[Категорія:Європейське космічне агентство| ]]